П'ятьом підозрюваним у розтраті коштів держпідприємства «Львівський бронетанковий завод» обрано запобіжні заходи у вигляді арештів з альтернативами застав. Про це Національне антикорупційне бюро України повідомляє у Facebook.
«За результатами розгляду клопотань детективів НАБУ та прокурорів САП протягом 14-15 липня слідчим суддею Солом'янського райсуду Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб для п'ятьох осіб, які підозрюються у розтраті коштів ДП "Львівський бронетанковий завод" (далі - ЛБЗ) на загальну суму 28,5 мільйонів гривень. Розміри застави, призначені судом як альтернативи арешту підозрюваних, коливаються від 1,6 млн грн до 2 млн грн.», - сказано у повідомленні.
Зокрема, вчора, 14 липня, начальнику Центрального бронетанкового управління Збройних сил України (генерал-майору) суд призначив арешт з можливістю внесення застави у розмірі 2 млн грн; у той час як розміри застав начальнику відділу ЦБТУ ЗСУ (полковнику) та засновнику комерційної структури, задіяної у схемі, становлять по 1,6 млн грн.
Сьогодні, 15 липня, слідчий суддя обрав запобіжні заходи ще двом підозрюваним – директору ЛБЗ та його заступнику. Їм також призначено арешт на 60 днів з можливістю внесення застав у розмірі 2 млн грн та 1,8 млн грн відповідно.
Водночас детективи НАБУ та прокурори САП клопотали про арешт усіх підозрюваних з альтернативою внесення застав у розмірі предмету злочину.
У НАБУ нагадали, що 14 липня детективи бюро та прокурори САП затримали декількох посадових осіб Збройних сил України, ДП «Львівський бронетанковий завод» та посередника — засновника комерційної структури за підозрою у вчиненні злочину за ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). Того ж дня усім затриманим було повідомлено про підозру.
За версією слідства, зазначені особи розробили та реалізували корупційну схему із закупівлі двигунів для танків Т-72, чим у 2015 році вчинили розтрату бюджетних коштів на загальну суму 28,5 млн. грн. Суть схеми полягала у тому, що під виглядом і за ціною нових двигунів для танків Т-72 насправді було закуплено двигуни, які раніше були у використанні. До того ж ці вживані, а інколи й неробочі, двигуни у 2008-2009 роках вже були реалізовані підприємствам на внутрішньому ринку як надлишкове майно Міноборони.
