 |
| Віктор Ющенко |
Про це свідчать передані агентству УНІАН дані проведеного Центром соціальних технологій «Соціополіс» опитування експертів.
Так, директор соціальної служби «Український барометр» Віктор НЕБОЖЕНКО назвав рішення команди В.ЮЩЕНКА «поганим політтехнологічним ходом».
«Політик, якого підтримували мільйони виборців, не може через п’ять років імітувати із себе починаючого політика. Я розумію, коли «технічні» кандидати або кандидат із рейтингом не більше 2% говорять про своє рідне місто, рідний дім, щоб потім претендентувати на всю країну, але для людини, яка керувала всією країною – це дурний смак», - зауважив експерт.
На думку В.НЕБОЖЕНКА, таке рішення В.ЮЩЕНКА є «частиною його плану стати таким собі Михайлом ГОРБАЧОВИМ, який прагнув демократії та перебудови, але якого «з’їли» олігархи. Говорити ж про якісь серйозні успіхи в кампанії не доводиться».
Директор Київського Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ назвав рішення В.ЮЩЕНКА балотуватися «дивним та незрозумілим. Я вважаю, що він йде шляхом Михайла ГОРБАЧОВА, який вирішив балотуватися на президентських виборах і отримав 1% голосів виборців та загальну нелюбов суспільства. Єдине пояснення, яке я знаходжу у рішення ЮЩЕНКА, є підготовка ґрунту для свого відходу із політики з тим, щоб говорити, що народ його не підтримав. Інакше йому ж важко казати таке, адже посилатися на рейтинги не можна. Посилаючись же на результати першого туру, ЮЩЕНКО зможе сказати, що ображений на свій народ та націю, котра згодом зрозуміє свою помилку. Так би мовити, підготовка до публічного відходу від політики».
Щодо Хоружівки, вважає М.ПОГРЕБИНСЬКИЙ, Президенту потрібне «висування від народу, а не від партій, особливо тих, з якими він міг би теоретично домовитися (скажімо, «Наша Україна» як бренд скомпрометована). Тому, думаю, і було вирішено зробити висування, так би мовити, від Хоружівки».
Як зауважив директор PR-групи «Polittech» Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, «Президент розпочав кампанію у притаманному для себе етнокультурному стилі – на тлі сільських церков, плетених парканчиків, глечиків і в оточенні земляків. Висунення кандидатом з рідної Хоружівки серед натовпу селян – така собі інсталяція народного віче у ХХІ століття. ЮЩЕНКО любить знаковість, завжди оточує себе народним колоритом і в цей визначний день хотів, аби навколо були лише щирі шанувальники».
На думку експерта, «в Україні вже не залишилося інших міст, де підтримка ЮЩЕНКА сягала би 90%, тому хоружівське шоу – не стільки для зовнішнього сприйняття, скільки для внутрішнього комфорту Віктора Андрійовича. Адже психологічно він почувається не дуже впевнено. До речі, про це свідчить і бажання йти самовисуванцем, адже у підтримці НСНУ переконаності немає. Звідси і вбивче як для кандидата з націоналістичною програмою, де він змагається за спільний електорат з Олегом ТЯГНИБОКОМ, загравання з Віктором ЯНУКОВИЧЕМ по темі спільного уряду. Як відомо, саме для цього затіяна спецоперація по виходу НУ-НС з коаліції. Вочевидь, не на пустому місці народилася інформація про намір ЮЩЕНКА посісти після виборів посаду прем`єра в разі перемоги лідера Партії регіонів».
Що стосується контентної частини виступу В.ЮЩЕНКА, зазначив Т.БЕРЕЗОВЕЦЬ, «по месиджах» він почув, що «головним конкурентом для себе діючий Президент бачить прем`єра Юлію ТИМОШЕНКО. На жаль, в цій ніші ЮЩЕНКУ буде тісно, бо кандидатами-антитимошенківцями вже є ЯНУКОВИЧ, БОГОСЛОВСЬКА і ЯЦЕНЮК».
Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій БАЛА вважає рішення В.ЮЩЕНКА з точку зору технологій «нібито і правильною річчю: з рідних місць починати похід в боротьбі за державу та її майбуття, як про це зараз говорить Президент. Проте висування йде не від партії, а якби від народу, що, на мою думку, є не виправданим, особливо, вважаючи, що парламент у нас обирається на партійній основі».
На думку політолога, «варто було йти на вибори від партії, яка завжди асоціювалася із ЮЩЕНКОМ, з якою він балотувався у 2007 році. Мала б висувати кандидатуру ЮЩЕНКА все ж таки «Наша Україна», але тут ми бачимо спробу позиціонувати себе, як представника всієї країни, а не одної партії чи політичної сили».
