Російські експерти вважають, що Україна має інтегруватися в Митний союз Росії, Казахстану і Білорусі, при цьому думки українських експертів розійшлися.
Про це свідчать передані агентству УНІАН результати експертного опитування, а також дискусія в ході круглого столу, проведені сьогодні Інститутом Горшеніна.
Російський економіст Михайло ХАЗІН вважає, що українські товари Європі не потрібні. «Не дуже зрозуміло, з чим вона зможе вийти на європейський ринок. І в цьому сенсі зона вільної торгівлі означає, що європейські товари захоплюватимуть український ринок. Воно Україні треба?! У випадку ж з Росією - є великий обсяг товарів, які цілком можуть вийти на російські ринки. Зона вільної торгівлі з Європою Україні абсолютно ні до чого. Європа в цьому зацікавлена, тому що це ринок збуту – 50 мільйонів чоловік», - сказав він.
Політолог Микита КУРКІН (Росія) зазначив, що зона вільної торгівлі – річ досить підступна сама по собі. «Тому що існують регулюючі правила, які, якоюсь мірою, можуть суперечити постулатам вільної торгівлі. І в якийсь момент може виявитися, що, наприклад, певний список товарів є предметом вільної торгівлі, а якісь предмети – ні. Отже потрібно дивитися на конкретні параметри подібної угоди, якісь такі конкретні речі в ній вказувати. Приєднання України до Митного союзу – це, звичайно, буде плюс, але я не уявляю, що це буде найближчим часом. Можливо, з політичних причин. Я слабо собі уявляю будь-яке українське керівництво, яке піде на такий крок», - сказав він.
У свою чергу український економіст Василь ЮРЧИШИН відзначив, що будь-яка форма об`єднання має сенс тільки в тому випадку, якщо ринки, які об`єднуються, сильні, перспективні, стабільні. «Ринки СНД не є такими. Росія відноситься як і раніше до країн, що розвиваються, як і раніше дуже вже схильна до різного сорту коливань. Я не бачу, що Україна виграє, якщо приєднається до Митного союзу. Так само міфи про те, що скоро ми будемо в Євросоюзі не мають ніяких підстав. Тому що, знову ж таки, для Євросоюзу важлива країна не просто з якимись торговими умовами, а й надійність ринків, захист прав власності, нормально функціонуючі інститути. Це все за рік не робиться. І тому, стверджувати, що «скоро все буде» - це, в кращому випадку, видавати бажане за дійсне», - вважає експерт.
Крім того, В.ЮРЧИШИН зазначив, що входження України в Митний союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном може дати великі ускладнення. «Він просто переб`є наші можливості входження в євроструктури. Тому що умови для Митного союзу відрізняються від умов входження в Євросоюз, зокрема враховуючи те, що Україна є членом СОТ. Ми погіршимо наш торговий режим і нам доведеться виплатити значні штрафи в рамках системи СОТ», - сказав він.
На думку президента Індустріальної групи Українська промислово-енергетична компаня Анатолія ГІРШФЕЛЬДА, в тій структурі економіки, яку сьогодні має Україна, сировинним галузям вигідно рухатися до Європи, тому що там вони бачать свої основні ринки збуту. «Сильна металургія – їй потрібно мати вільний доступ до зовнішніх ринків, максимально сприятливий режим, тому рух України у бік глобальної економіки, тобто Європи, вони всіляко вітатимуть», - підкреслив він.
За його словами, “не можна не відзначити сектор, що швидко потенційно зростає – продукти харчування і продовольча група. Як первинний, так і після переробки, цей сектор, напевно, буде зростати, найшвидшими темпами для України. Тут є багато причин. Якщо ми пригадаємо, що за радянських часів Україна хоч і відносилася до зони ризикованого землеробства, все одно була житницею, а після змін клімату, які відбулися за 20 років, Україна опинилася в досить сприятливому кліматичному поясі. Тому в цьому плані в України теж з`являється вектор на Європу. Тому що в Росії є свої досить розвинені аграрні регіони, такі як Кубань, Краснодарський край, Ставрополь, Воронежська область, які в змозі забезпечити Росію на достатньо високому рівні м`ясомолочними продуктами. Аграрний сектор, безумовно, буде стороною бюджету, що зростає, але як країна Україна була влаштована трішки інакше, спочатку 60% економіки України становило машинобудування».
А.ГІРШФЕЛЬД вважає, що тому Україна мала найблагополучніший вигляд як країна по відношенню до решти республік Радянського Союзу. «Так от цей сектор на сьогоднішній день має свій єдиний ринок збуту – це Росія. Така виходить різновекторна політика. Але лобі цього сектору дуже невелике в сьогоднішній економіці України», - сказав він.
А.ГІРШФЕЛЬД зазначив, що сьогодні йде така експансія російського капіталу, що найближчим часом осередкові високотехнологічні сектори економіки України опиняться під російським контролем. «І тому Росії буде, навіть у разі ЗВТ з Європою, невигідно ставити якісь бар`єри по відношенню до цього сектору, тому що на нього безпосередньо впливатиме російський капітал. Візьміть ще таку галузь, яка сьогодні досить масштабно виглядає, - транспортне машинобудування. Україна виробляє близько половини рухомого складу Радянського Союзу. У України немає іншого вибору, окрім як європейський, і до цього рано чи пізно прийдуть, а ось те, що стосується високотехнологічних галузей промисловості, їх, напевно, придбає, більшою мірою, Росія. Тому що сьогодні і аграрний потенціал, і потенціал сировинних галузей, тобто основних бюджетоутворюючих галузей, направлені, все-таки, на Європу. Потенціал високотехнологічного сектору – або він перебуває повністю в тіні, але в Україні це такі хаотичні фірми, які працюють прямо на захід, або машинобудівні заводи попадуть дуже швидко під вплив російського капіталу», - сказав він.
Також експерт висловив думку, що економічно Росії не дуже вигідний Митний союз з Україною, зокрема через те, що в цьому випадку Росії доведеться знизити ціни на енергоносії, що експортуються. «Україна сьогодні – найбільший ринок збуту російських енергоносіїв. Росії це невигідно. Тим паче, що Європа обмежила присутність російських енергоносіїв на найближчі роки і диверсифікує свої постачання після останніх двох років подій з транзитом російського газу до Європи. Це перше. Друге – у Росії є вже приклад Білорусі, коли білоруське машинобудування розвивалося завдяки вільному доступу на російський ринок. І сьогодні в багатьох галузях переважають сільхозмашинобудування, автомобілебудування тощо. І маленька Білорусь узяла саме такий тренд, про який я сказав, у неї немає сировинних галузей. Через те, що основу її економіки становить машинобудування, їй точно потрібен союз з Росією. Іншого ринку поки у неї немає. Але оскільки там це є державною політикою, через кілька років Білорусь зуміє відірватися від російського ринку і спокійно просунутися до Європи. На мій погляд, у неї найбільш підготовлена економіка сьогодні для руху до Європи», - сказав А.ГІРШФЕЛЬД.
Голова Підкомітету з питань співпраці з країнами СНД Комітету Верховної Ради у закордонних справах Олексій ЛОГВИНЕНКО висловив думку, що в питанні вибору між Зоною вільної торгівлі з Європейським Союзом і Митним союзом не може бути однозначної відповіді.
"Хотілося б однозначно відповісти на це питання, але зараз в глобальному не може бути "або-або", - зазначи він.
За словами депутата, є інтеграція вищого рівня, наприклад, та ж Росія прагне стати членом СОТ. «Про ризики - це те, що Україна все більше стає об`єктом зовнішнього управління. Ми сильно підсіли на фінансову голку. І МВФ задає рамку управління не тільки якихось макроекономічних показників, але і рамку соціально-економічної політики країни", - сказав він, підкресливши, що Україна, ухвалюючи інтеграційні рішення, повинна забезпечувати собі самостійність ухвалення рішень.
О.ЛОГВИНЕНКО також висловив думку, що інтеграція України в будь-яке економічне об`єднання буде позбавлена сенсу без підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників. "Ось в ході обговорення ми дійшли висновку, що без підвищення конкурентоспроможності будь-куди інтегруватися немає сенсу", - заявив він.
Політолог Олександр ПАЛІЙ вважає, що в України не існує проблеми вибору між Митним союзом і Зоною вільної торгівлі з ЄС. "Не існує проблеми вибору, оскільки Росія не пропонує зони вільної торгівлі без обмежень і винятків", - підкреслив він.
О.ПАЛІЙ нагадав, що в керівних органах Митного союзу пости розподіляються залежно від економічної ваги країн, тоді як в Євросоюзі - на паритетній основі.
"Вступ в МС означає єдині правила, єдині митні ставки і виключає можливість повноцінної інтеграції з ринком ЄС. А це найбільший ВВП в світі, 450 млн. споживачів. ЄС споживає третину нашого експорту. Тому російські експерти лукавлять, коли питають, що Україна експортуватиме в ЄС. Росія - дуже неконкурентноспроможна. Інтеграція з її структурами означатиме консервацію відсталості України", - додав О.ПАЛІЙ.
Директор київського філіалу Інституту країн СНД Володимир КОРНІЛОВ висловив думку, що участь в будь-якому об`єднанні не виключає інші напрями зовнішньої політики України. На його думку, не існує залежності або суперечностей між участю в різних економічних співтовариствах. Він навів ряд прикладів того, як членство іноземних держав в зонах вільної торгівлі не перешкодило їм пізніше вступити, зокрема, до СОТ. "Потрібно розуміти, що ми не на рік-два вступаємо. "Якщо завтра доведеться інтегруватися на схід, чи потрібно буде кидати Європу», – зазначив він.
Експерт з питань міжнародної торгівлі Сергій КОЗЬЯКОВ також повідомив, що правила Світової організації торгівлі не забороняють участь в інших економічних союзах, але вони вимагають компенсацій тим членам організації, чиї інтереси можуть постраждати при цьому.
