Завадити об’єднанню опозиційних сил можуть персональні амбіції великих і малих вождів, хоча таке об’єднання можливе. Такої думки дотримуються експерти Центру політичного консалтингу . На думку політолога Ігоря ЖДАНОВА, сьогодні ситуація в країні все більше поляризується, переходить у «чорно-біле» протистояння влади й опозиції, ідеться в повідомленні Центру, переданому УНІАН.
«Влада застосовує репресивні методи до опозиції, їй вигідне існування роздрібненості серед опозиційних сил, і це має підштовхнути опозиційних лідерів до об’єднання зусиль», - зазначив експерт.
Водночас, за словами експерта Євгена ЛАПІНА, усе залежить від цілей, які бачать перед собою партії, котрі заявили про намір об’єднатися, від цього ж залежать і засади, на яких воно можливе.
За словами експерта, якщо головна мета лежить в ідеологічній площині (при сумуванні ресурсів для найбільш ефективної реалізації програмних цінностей), це було б найбільш продуктивне і довгострокове об’єднання, головною умовою якого тоді стає узгодженість ідеологічних цінностей та стратегічного бачення шляхів розвитку.
«З одного боку, в нашому випадку в усіх опозиційних партій ідеологія практично збігається – збереження цілісності, суверенітету й незалежності України, європейські цінності, лібералізація економіки. З іншого боку, практика показує: якщо йдеться лише про ідеологію, втручається ще один чинник – особисті амбіції лідерів партій. Особливо, якщо він безпосередньо залежить від того, хто дає гроші. Найчастіше саме цей чинник не дає об’єднатися розумним людям, які погоджуються одне з одним щодо всіх питань», - відзначив Є.ЛАПІН.
І.ЖДАНОВ, у свою чергу, вважає, що говорити про перспективи об’єднання опозиційних сил в Україні на сьогодні потрібно дуже обережно.
«Відомо, що переговорні процеси тривають, у них залучені Микола КАТЕРИНЧУК, Анатолій МАТВІЄНКО, Анатолій ГРИЦЕНКО, Арсеній ЯЦЕНЮК. Але сьогодні важко прогнозувати, чим вони закінчаться. Це дуже делікатна справа, крім персональних амбіцій лідерів, є і інші проблеми – щодо засад об’єднання партій, єдиної позиції у політичних питаннях, регіональних лідерів», - заявив він.
Щодо засад об’єднання, за словами Є.ЛАПІНА, то вони мають базуватися на спільній ідеології, прозорому механізмі залучення грошей, принципі зваженого квотування виборчого списку та, головне – консенсусному принципі узгодження позицій.
І.ЖДАНОВ також додав, що це має бути розгорнута ідеологічна програма, у якій має бути погоджено цілий ряд пунктів: що опозиційні партії виступають за демократичний, європейський шлях розвитку, за ринкову економіку, за боротьбу проти корупції, проти політичних репресій.
«Бо чим більше буде невирішених ідеологічних питань між опозиціонерами з різних політичних сил, тим менше шансів залишатиметься на таке об’єднання», - вважає експерт.
Утім, як гадає Є.ЛАПІН, є й інша мета, яка мотивує більшою мірою, ніж ідеологія, – «укрупнитися», щоб перемогти на виборах до парламенту.
«У цьому випадку важливою умовою об’єднання стає розумний баланс квот різних партій у прохідній частині виборчого списку або, точніше, розумний принцип такого квотування. Проте, на щастя, є ще більш мотивуюча мета – об’єднання проти загального ворога, який у іншому разі розчавить всіх поодинці, власне, вже чавить. І хоч це ненадійний об’єднувальний чинник, але він дає змогу сподіватися, що об’єднання все-таки відбудеться», - підкреслив експерт.
Водночас політолог А.ЗОЛОТАРЬОВ упевнений, що примусити об’єднатися українських демократів, патріотів і опозиціонерів може, судячи з усього, лише перспектива «розстрілу» через 5 хвилин.
«Тільки реальна загроза «політичного розстрілу» зможе їх об’єднати. Бо події 2010 року, мабуть, багатьох змусили зрозуміти, що в боротьбі наодинці з бульдозером влади немає жодних шансів. Проте наші опозиціонери стають схожими на Буріданового осла, який помер поміж двох в’язанок сіна від голоду. Вони хочуть і в політиці залишитися, і політичної ідентичності не втратити. Ось у цьому і є їхня основна проблема», - зазначив експерт.
