Шанси України розірвати газові домовленості з Росією у рамках правового поля вкрай малі.
Як передає кореспондент УНІАН, таку думку сьогодні під час круглого столу «Україна і Росія на порозі нового газового конфлікту?», організованого Інститутом Горшеніна, висловила перший секретар Посольства Німеччини в Україні Таня БАЙЄР.
За її словами, перш ніж подавати позов до "Газпрому" у Міжнародний арбітражний суд, Україні необхідно визначитися, на якій підставі вона може це зробити.
«Поки що я чула лише про два варіанти: перший - це рішення суду у справі колишнього прем`єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО. Тобто, якщо суд визнає, що існуючий договір про поставки газу від 2009 року суперечить українському законодавству. Але українське внутрішнє законодавство не має впливу на міждержавні угоди, оскільки у світовій юридичній практиці зазвичай визнається верховенство міжнародного права над внутрішнім законодавством окремої держави", - сказала Т.БАЙЄР.
Таким чином, на її думку, Стокгольмський арбітражний суд, до який може бути подано відповідний позов, навряд чи займе сторону України в цій суперечці.
Другою найбільш обговорюваною в Україні підставою подачі позову до арбітражного суду, на думку Т.БАЙЄР, є реформа НАК «Нафтогаз України» та її подальша ліквідація.
«Проте в діючій угоді про поставки російського газу до України передбачається, що у разі ліквідації одного з підписантів, його наступник буде зобов`язаний дотримуватися умов договору», - наголосила вона.
При цьому, на думку Т.БАЙЄР, єдиною реальною підставою для подачі Україною позову може стати пункт договору, в якому сказано, що його розірвання можливе у разі дуже великої різниці між ціною газу, що поставляється Росією, і вартістю газу на світовому ринку.
«Наскільки я пам`ятаю, відповідне положення міститься в пункті 4.4 українсько-російського договору про поставки газу. Я, як юрист, вважаю його найбільш адекватною причиною для того, щоб спробувати розірвати договір у суді. Разом з тим, в цьому положенні відсутнє точне визначення того, яка ж має бути різниця між ціною, за якою Україна купує газ у Росії, і його ціною на європейському ринку», - зауважила Т.БАЙЄР.
У зв`язку з цим вона вважає перспективи України виграти справу за позовом до "Газпрому" в міжнародному арбітражі невисокими.
Підсумовуючи, Т.БАЙЄР зазначила, що Євросоюз вимагатиме від України і Росії рішення всіх спірних питань лише у правовому полі.
Як повідомляв УНІАН, російська сторона заявляла, що готова відстоювати свою позицію за газовою угодою з Україною в будь-якому суді, і вважає неприйнятними маніпуляції з можливою реорганізацією "Нафтогазу" для розірвання контракту.
6 вересня Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ заявив, що Україна фактично підготувала матеріали для розв’язання в міжнародному арбітражі газової суперечки з Росією про умови поставки і транзиту газу.
Довідка УНІАН. 19 січня 2009 року ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» підписали два контракти: про купівлю-продаж на період з 2009 по 2019 рік; про обсяги і умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 рік. 21 квітня 2010 року «Газпром» і «Нафтогаз України» підписали доповнення до цих контрактів.
Ціна на газ встановлюється поквартально. Ціна імпортного природного газу для України в першому кварталі 2011 року становила близько 264 дол. за 1 тис. куб. м, у другому – 295,6 дол. за 1 тис. куб. м.
Україна неодноразово заявляла про необхідність змінити формулу ціни на газ, що поставляється Росією. Було проведено кілька раундів переговорів, однак безрезультатно.
Нещодавно голова НАК "Нафтогаз України" Євген БАКУЛІН заявив, що прийнятною для України може бути ціна 230 доларів за тисячу кубометрів газу.
*** Завтра, 8 вересня 2011 року, в 14:30 в Інституті Горшеніна відбудеться круглий стіл «Підсумки першого сесійного тижня». Докладніше читайте на сайті інституту.
