Пенітенціарна служба України відмовила співдоповідачам Моніторингового комітету ПАРЄ Марієтті де Пурбе-Лундін та Маіліс Репс у зустрічі з екс-прем’єром Юлією Тимошенко, яка утримується в Качанівській колонії.
Про це вони сказали сьогодні під час зустрічі з головою Верховної Ради Володимиром Литвиним у Києві, повідомили УНІАН у прес-службі ВР.
Зокрема, співдоповідачі Моніторингового комітету ПАРЄ висловили занепокоєння з приводу відмови представників пенітенціарної системи України в організації їх зустрічі з Ю.Тимошенко.
У свою чергу В.Литвин підкреслив, що ВР працює над виконанням останньої резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо функціонування демократичних інституцій в Україні.
В.Литвин також підкреслив, що виконання зобов’язань, що їх взяла Україна при вступі до Ради Європи, є спільною відповідальністю всіх гілок української влади, в тому числі й Верховної Ради України.
У цьому контексті керівник парламенту нагадав, що 21 березня ВР прийняла за основу проект постанови про План заходів щодо реалізації положень Висновку № 190 (1995) ПАРЄ «Заявка України на вступ до Ради Європи» та Резолюції № 1862 (2012) ПАРЄ «Функціонування демократичних інституцій в Україні».
У свою чергу М.Репс зазначила, що з ухваленням парламентом у першому читанні проекту Кримінально-процесуального кодексу Україна зробила «серйозний поступ» до реформування судової системи. Разом з тим, вона наголосила на важливості подальшого реформування судово-правової сфери, зокрема, ухвалення законів про прокуратуру і адвокатуру.
М. де Пурбе-Лундін наголосила на важливості практичного застосування нового Кримінально-процесуального кодексу після його остаточного прийняття.
Відповідаючи на запитання співдоповідачів, Голова Верховної Ради повідомив, що 10 квітня парламент приступить до розгляду Кримінально-процесуального кодексу у другому читанні.
За його словами, цей документ, який налічує майже 1400 сторінок, є надзвичайно складним, до нього внесено майже 4 тис. поправок. Керівник парламенту також повідомив, що Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України, яке працювало над текстом законопроекту разом з представниками правоохоронних органів, Адміністрації Президента і Кабінету міністрів, представило свої зауваження на 63 сторінках. При цьому він висловив думку, що врахування пропозицій Управління значно покращить якість законопроекту.
Розгляд проектів законів України «Про прокуратуру» та «Про адвокатуру», сказав В.Литвин, заплановано після прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу України.
Голова Верховної Ради у цьому контексті повідомив, що для підготовки узгоджених пропозицій щодо реформування адвокатури з урахуванням загальновизнаних міжнародних демократичних стандартів та забезпечення виконання зобов’язань України перед Радою Європи Розпорядженням Президента України утворено Робочу групу з питань реформування прокуратури та адвокатури.
При цьому В.Литвин наголосив на важливому значенні експертно-консультативної допомоги з боку Ради Європи, яка надається як Венеціанською комісією, так і в рамках Плану дій Ради Європи для України.
Говорячи про законодавче забезпечення розвитку інститутів громадянського суспільства, голова ВР зазначив, що парламент ухвалив закон про громадські об’єднання.
Він також повідомив, що на доопрацюванні у Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин нині перебуває проект закону України про порядок організації і проведення мирних заходів, поданий Кабінетом міністрів України, Цей документ, над яким працює робоча група, до складу якої увійшли і представники громадянського суспільства, готується на повторне друге читання.
Щодо закликів ПАРЄ до проведення широкомасштабної конституційної реформи, В.Литвин наголосив, що для внесення змін до Основного Закону потрібні дві сесії.
Відповідаючи на запитання щодо виборчого закону, керівник парламенту зазначив, що його ухвалення голосами 366 парламентаріїв стало результатом компромісу. Враховуючи цю обставину, сказав В.Литвин, «моя позиція полягає у неприпустимості внесення до нього змін».
В.Литвин також зауважив, що формування всередині України та за її межами думки про недемократичність майбутніх парламентських виборів може призвести до погіршення ситуації під час виборчих перегонів, і закликав до об’єктивних оцінок ситуації в нашій країні. «Говорити про недемократичність виборів означає говорити про недовіру до 46 мільйонів людей», - сказав він.
Україна, сказав В.Литвин, зацікавлена у забезпеченні відкритого та демократичного характеру процесів підготовки і проведення чергових парламентських виборів відповідно до міжнародних стандартів. У цьому контексті Голова Верховної Ради повідомив, що він направив запрошення європейським і міжнародним інституціям максимально долучаться до спостереження за ходом парламентських виборів в Україні.
Керівник парламенту також повідомив, що він звернувся до Кабінету міністрів України з проханням надіслати аутентичний текст рішення Європейського Суду з прав людини щодо лікування Ю.Тимошенко. При цьому він зазначив, що рішення Суду підлягає виконанню.
