Про це йдеться в переданій УНІАН спільній заяві НСЖУ, Комісії з журналістської етики та НМПУ.
Як зазначають автори заяви, з 2001 року за поширення недостовірної інформації передбачено цивільно-правову відповідальність, тобто відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Цим Україна виконала зобов'язання, взяті на себе при вступі до Ради Європи. Таке рішення віталось ПАРЄ, а також Комітетом ООН з прав людини. Навіть у Кримінальному кодексі 1960 року наклеп та образа вважалися злочинами, що не становили великої суспільної небезпеки, а відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини кримінальне звинувачення у наклепі та судовий розгляд має «охолоджувальний ефект» для свободи вираження поглядів.
ОБСЄ, яка проводить кампанію по декриміналізації відповідальності за висловлювання, ставила Україну за приклад того, що з 2001 року, часу прийняття змін до Кримінального кодексу, не відбувається збільшення кількості випадків поширення недостовірної інформації. Про це свідчить і практика українських судів. На думку визнаних фахівців права, Україна має достатньо можливостей для ефективного захисту прав особи, постраждалої від поширення про неї недостовірної інформації. Запровадження кримінальної відповідальності, не може здійснюватись довільно на основі емоцій.
На думку авторів заяви, особливе занепокоєння прийнятий 18 вересня законопроект № 11013 «Про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини)» «викликає за умов відсутності незалежних судів, демонстративного нехтування законами з боку влади. Ми пам’ятаємо про намагання заборонити критику уряду, тепер намагаються запроторити за ґрати тих, хто здійснює реальні журналістські розслідування і поширює непривабливі для влади факти».
На думку журналістських організацій, «ці норми спрямовані не тільки проти журналістів, а й проти громадських діячів і всіх тих, хто висловить невдоволення політикою влади в офісі, на вулиці, на своїй сторінці в соціальних мережах. За цим законопроектом будь-хто з громадян може стати кримінальним злочинцем за висловлені сумніви в якості дешевої капусти».
На переконання авторів заяви, «мавпування законодавчої практики Російської Федерації, яка засуджується ОБСЄ і Радою Європи, неприпустиме для незалежної держави, яка планує найближчим часом головувати в ОБСЄ». «У 2001 році Україна була однією з перших країн у регіоні ОБСЄ, що скасувала кримінальну відповідальність за наклеп. І завдяки цій важливій реформі Україна досягла репутації одного з найбільш ліберальних правових середовищ для медіа в регіоні», - заявила представник ОБСЄ 19 вересня 2012 року.
Автори заяви очікують, що рішення Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів від 19 вересня 2012 року з рекомендацією відхилити законопроект 11013, буде підтримано фракціями Партії регіонів, КПУ, Народної партії і законопроект буде знято з розгляду.
У разі відсутності такого рішення фракцій, автори заяви вимагають від глави Адміністрації Президента України Сергія Льовочкіна направити на проведення експертизи до Генерального директорату Ради Європи з прав людини та верховенства права проект закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини») на предмет відповідності цього законопроекту стандартам Ради Європи.
«Вимагаємо від голови Верховної Ради України та керівників фракцій Партії регіонів, КПУ, Народної партії відхилити даний законопроект і оголосити про це публічно або, принаймні, не розглядати його до отримання висновку Ради Європи», - наголошують НСЖУ, Комісія з журналістської етики та НМПУ.
