Віктор Мироненко

Відносини України і Росії й досі ускладнюються особистою образою Президента РФ Володимира Путіна за поразку в 2004 році, коли на президентських виборах в Україні не зміг перемогти Віктор Янукович.

Таку думку кореспондентові УНІАН висловив керівник Центру українських досліджень Інституту Європи РАН, головний редактор журналу «Современная Европа» Віктор Мироненко.

«Як експерт я відчуваю сильний суб'єктивний чинник у російсько-українських відносинах. Відчуваю, що російському лідерові Путіну при всій його любові до України (а любов у нього лубкова – до пісень і т. п. ), а насправді у нього образа, яка глибоко засіла, від того, що за його більш ніж успішну 13-річну політичну кар'єру єдина серйозна політична поразка, якої він зазнав, сталася в Україні», - сказав В.Мироненко.

Відео дня

Він зазначив, що в 2004 році В.Путін зробив ставку на те, що його авторитет і вплив Росії зможуть змінити ситуацію в Україні, але цього не відбулося.

«Був неправильний аналіз, він слухав не тих радників. Це дійсно поразка, і такого він не зазнавав жодного разу. Такі речі не прощаються, особливо такими людьми як наш поважний Президент», - додав експерт.

За словами В.Мироненка, ситуація не змінилася, незважаючи на те, що В.Янукович став Президентом України в 2010 році.

«З 2004 року дуже багато змінилося: змінилася сама людина, за яку він уболівав у 2004 році, змінилися Росія й Україна, змінилася міжнародна ситуація», - сказав він.

На думку експерта, головною ідеєю В.Путіна є реінтеграція на пострадянському просторі з російським лідерством, і Україна тут необхідний елемент, але у Росії немає економічних ресурсів для цього.

«Сьогоднішня ситуація, коли Янукович начебто свій - це якась компенсація за поразку в 2004 році. Але з іншого боку, він достатньо самостійний і не потребує злиття, яке вимагає від РФ дуже великих витрат. Ця ситуація влаштовує російське керівництво. Єдине, що заважає повному щастю – це відсутність контролю над ГТС України», - сказав В.Мироненко. При цьому він не вважає, що в Москві «цього щиро хочуть, оскільки затятість України в цьому відношенні дозволяє витрачати державні кошти на обхідні газопроводи».