Заклики прем’єра Яценюка щодо необхідності напрацювання конституційних змін до президентських виборів 25 травня - є голосом волаючого в пустелі. А, зважаючи на безперспективність реалізації цієї ідеї, виникають сумніви щодо щирості цих волань.

Нещодавно в Донецьку, на розширених зборах із представниками керівництва східних регіонів, членами уряду та народними депутатами України,Арсеній Яценюк підкреслив, що «зміни до Конституції необхідно прийняти до президентських виборів, щоб до моменту обрання глави держави країна знала, з якими повноваженнями буде президент, уряд, прокуратура та інші органи влади». Перспективність реалізації цієї ідеї – майже зі сфери фантастики, зважаючи, що зміни Основного закону вряд чи можуть бути підтримані в нинішньому парламенті. Не кажучи вже про те, чи будуть вони, бодай, підготовлені.І навряд чи ця тема, в якій і зараз не багато зацікавлених осіб, стане актуальнішою в переддень виборів.

Ще в березні 2014 року, Верховна Рада створила Тимчасову спеціальну комісію з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції. До комісії увійшли чотири регіонали, чотири депутати від фракції «Батьківщина», а також по одному представнику з УДАРу, «Свободи», КПУ, депутатських груп «Економічний розвиток» та «Суверенна європейська Україна». Очолив ТСК народний депутат від «Батьківщини» Руслан Князевич.

Відео дня

Згідно плану, комісія мала підготувати та подати на розгляд до парламенту відповідний документ до 15 квітня. Однак робота не задалася з самого початку: перші засідання закінчилися досить передбачувано  – депутати«говорили-балакали, сіли, та й заплакали». В результаті, члени ТСК попросили Раду продовжити термін підготовки законопроекту до 15 травня. За словами голови комісії Руслана Князевича, продовжити роботу ТСК потрібно для того, щоб вона змогла розглянути і врахувати всі пропозиції щодо конституційних змін, а також узгодити їх з Венеціанською комісією.

В свою чергу, рядові члени ТСК досить неохоче спілкуються щодо напрацювань. Така ситуація була не зрозуміла, допоки один з них не сказав відкрито: «Що тобі розказувати, якщо ніяких серйозних напрацювань немає. Все це, по великому рахунку, нікому не потрібне. Якщо вибори 25 відбудуться, то вже новий президент під себе або ламатиме цей парламент, або нагинатиме той, що оберуть на дострокових виборах до Верховної Ради, щоб нарізати собі побільше повноважень».

Крім того, комісія не може розглянути ті статті Конституції, зміни до яких потребують проведення всеукраїнського референдуму. «Розділи 1, 3 і 13 Конституції ми не чіпаємо, бо їх зміни потребують проведення загальноукраїнського референдуму», - розповів член ТСК, народний депутат Олег Гелевей.

Саме в першому розділі йдеться про те, що Україна - унітарна держава, а українська мова є в ній державною. Таким чином,ні про який федералізм та російську мову як державну не йдеться навіть в проекті змін до Основного закону. Звідси - мінус голоси фракцій Партії регіонів та КПУ, яким під час майбутньої парламентської виборчої кампанії потрібно на чомусьпіаритися.

До речі, з цього випливає ще одна проблема – нестабільна коаліція. Для попереднього схвалення змін до Конституції необхідно, мінімум, 226 голосів народних депутатів. При наявності такої кількості голосів відбувається попереднє схвалення, а після висновку Конституційного суду України, на наступній сесії, за зміни до Конституції має проголосувати не менше 300 парламентарів. Тобто, на цій сесії Верховної Ради проголосувати повинні 226 народних депутатів. Однак, на даний момент, цих голосів «під куполом» не спостерігається. З одного боку, коаліція існує, але вона так голосує «як мокре горить». В коаліції, наразі, зібралася така різношерста публіка, через яку провести рішення, з кожним днем, все важче.

Проблеми виникають через те, що, по суті, у коаліціантів, зараз є два перспективних кандидати в президенти. Кожен з них хоче перемогти. Команда кожного з них своєму кандидату в цьому допомагає.

Крім цього, в коаліції понад 80 депутатів, котрі ще вчора були в іншій парламентській більшості, підконтрольній Партії регіонів. Це сьогодні вони «кучкуються»з колишніми опозиціонерами. Однак для них на першому місці - особисті бізнес інтереси. Як приклад можна привести ситуацію 10 квітня, коли при ухваленні змін до закону про держзакупівлі та Податкового кодексу прямо в сесійній залі відбувалися неприховані торги і цинічний шантаж. Бізнесмени з депутатськими значками гронами висіли біля урядової ложі парламенту, вигризаючи для свого бізнесу преференції. І прем’єр Яценюк був змушений іти на багато поступок, розуміючи, що інакше, голосів не буде. Таким чином з уряду депутати виторгували, зокрема, відстрочку до 1 вересня щодо введення податку на додану вартість на операції з імпорту газу для всіх компаній, а також відстрочку щодо оподаткування дивідендів…

В такій ситуації не до змін до Конституції. Поки що немає законопроекту, немає голосів для його підтримки. Є інтереси. На жаль, в основному,вузькопартійні. І чи вплинуть ці інтереси на результат для країни (прийняття змін до Основного закону) залежатиме від того, чи кандидат в президенти, на котрого зробили ставку, перемагає.

Надія Пришляк