Відставка Олександра Лукашенка, це лише питання часу, заявив член президії координаційної ради опозиції Білорусі Павло Латушко.
За його словами, зараз політичні партії Білорусі не мають права голосу, тож неофіційним ретранслятором думок населення є Координаційна рада, розказав він у ефірі ток-шоу "Право на владу" на телеканалі "1+1".
Зворотнього шляху немає. В людях є зміни. Вони вже ніколи не погодяться із насильством, із порушеннями виборчого законодавства. Питання тільки часу, коли ця система зміниться. Чи це відбудеться сьогодні, чи завтра. Я переконаний, що післязавтра ми чекати не будемо, - заявив Латушко.
Крім того, за його словами, жорсткі підходи не діють, бо в таких випадках на учасників чекають лише арешти: "Сьогодні будуть заарештовані, або завтра".
Координаційна рада сьогодні стала неформальним інститутом, громадською платформою, з якої акумулюються думки більшості людей і з якої ми ретранслюємо їх до влади. Ефективність не може бути максимальною, бо фактично влада не готова до діалогу. Але якщо не буде Координаційної ради, не буде ніякої громадської платформи. Ми нічого не отримаємо. Ми використовуємо усі підходи і способи, аби влада нас почула, - пояснив Латушко.
На запитання, хто прийде до влади у разі відставки Лукашенка, він відповів, що його обов'язки виконуватиме прем'єр-міністр.
Читайте такожБілоруська журналістка розповіла про залежність економіки її країни від Росії
Це буде технічна особа, яка фактично повинна буде призначити вибори. Я розумію, що це іделістична ситуація, але ми не пропонуємо жорстокого конфлікту з владою, коли буде кров. Ми йдемо законним шляхом, він більш тяжкий і довгий, - сказав він.
Павла Латушка звільнили з посади директора Національного академічного театру імені Янки Купали в Мінську за участь в акціях протесту проти Лукашенка. Зараз він увійшов до Координаційної ради.
Як пояснила соратниця Тихановської Марія Колеснікова, Координаційна рада - не політична партія, а відкрита структура, до якої можуть приєднатися лідери різних спільнот від робочих до директорів театрів.
Що відбувається у Білорусі: хроніка протестів
- 9 серпня в Білорусі відбулись президентські вибори.
- Згідно з офіційними даними ЦВК, Лукашенко набрав 80,1% голосів виборців, його основний опонент Тихановська - 10,1%, інших трьох кандидатів підтримали менше 2%.
- Тисячі жителів Білорусі, незгодні з підсумками виборів, вийшли на акції протесту, відбулись зіткнення з силовиками. 11 серпня в країні оголосили загальнонаціональний страйк.
- У перші дні учасників акцій жорстоко розганяв міліцейський спецназ, тисячі людей затримали, багатьох із них під час затримання та в СІЗО сильно били.
- 14 серпня затриманих почали відпускати.
- Європейський Союз не визнає результатів виборів президента Білорусі.
- 16 серпня у Мінську відбувся наймасштабніший в історії Білорусі Марш за свободу. На вулиці вийшли сотні тисяч людей.
- 17 серпня підприємства по всій Білорусі почали страйки.
- Чинний президент Лукашенко перед працівниками МКЗТ заявив: "поки ви мене не вб'єте, інших виборів не буде".
- Білоруська опозиція створила Координаційну раду, мета якого - забезпечити транзит влади.
- Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що може залучити армію для розгону протестувальників.
- 24 серпня Ольгу Ковалькову, довірену особу білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської, та іншого члена Координаційної ради – Сергія Дилевського – затримали в Мінську. 25 серпня суд призначив їм по 10 діб адмінарешту.
