Для збереження великих арештованих активів, якими управляє АРМА, витрачається до 75% доходу, який приносить комерційне використання цих активів.
Про це, говорячи про результати роботи Національного агентства України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, заявив т. в. о. голови АРМА Віталій Сигидин.
“Як видно з інфографіки, середньомісячний дохід компанії-управителя об'єктами комерційної нерухомості за 10 місяців 2020 року склав 4,2 млн грн. З них 3 млн - це витрати на утримання активів, 1 млн - надходження до державного бюджету і 200 тис. - винагорода управителю. Тобто умовні 3 гривні із зароблених 4-х витрачалися на збереження і відновлення самого активу. Загалом, щоб той чи інший актив приносив дохід, він має бути у належному стані. До прикладу, у нас в управлінні перебуває 1000 напіввагонів. Вони були в поганому технічному стані, потребували ремонтів, були розкомплектовані, щоб їх експлуатувати, управителі мали витратити значну частину коштів на ремонти. І цей ремонт - постійний, бо існує амортизація рухомого складу. Якщо ж цього не робити, то активи будуть зношуватися і втрачати в ціні. І це не лише вагони. Це також і нерухомість. Особливо, коли вона була зруйнована власниками до передачі в управління АРМА", - сказав Сигидин.
Крім того, він розповів, що у минулому році АРМА розшукала активи на 32 млрд грн, тоді як в управління підприємцям передано активи на 3,3 млрд грн.
“Так відбувається, тому що не на всі активи накладається арешт. Чому не накладається арешт, це питання до суду і правоохоронців. Саме цим пояснюється ця різниця. Інший момент - що АРМА є сервісний орган і не може самостійно розшукувати активи, не може самостійно звертатися до суду щодо передачі в управління знайдених активів. Ми це можемо робити виключно у взаємодії з правоохоронцями”, - зазначив він.
Також він додав, що АРМА має приклади успішної співпраці з правоохоронцями, коли суди в результаті такої співпраці передавали знайдені активи у в управління АРМА.
“Але таких прикладів буде набагато більше, коли буде запущено процедуру планування перед арештом. Подібно тому, як у результаті спільних дій з ДБР та Офісом генпрокурора наприкінці минулого року АРМА отримало в управління значну кількість активів у Києві - житлова та нежитлова нерухомість, пов’язана з керівництвом одного з банків, по якому триває кримінальне провадження”, - сказав Сигидин.
З-помід іншого він заявив, що АРМА не поділяє ініціативи законодавців щодо заборони Агентству продавати арештовані активи до остаточного рішення суду.
“Без повноцінного права реалізації, але чітко регламентованого і нормативно затвердженого, без можливості дискреційних рішень постраждає передусім бюджет держави і постраждають самі активи, внаслідок псування і знецінення арештованого майна отримаємо упущену вигоду для держави”, - сказав він.
Сигидин пояснив, що велика кількість активів з часом втрачає свою вартість. Якщо очікувати судове рішення по цій чи іншій справі, щоб продати активи, то вони банально знеціняться, а витрати на їх зберігання АРМА не може здійснювати через відсутність таких повноважень.
“Тому право реалізації в АРМА повинно бути, але воно має бути чітким, зрозумілим і нормативно закріпленим”, - підсумував він.
