Влада України зробила важливі кроки для проведення всіх семи реформ, яКі вимагає Єврокомісія, для вступу в Євросоюз.
Як повідомила віце-прем'єр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина, незважаючи на війну, владі вдалося швидко вжити необхідних законодавчих заходів, пише Politico.
Стефанишина нагадала, що Україна отримала статус кандидата в члени ЄС 23 червня 2022 року і через півроку консультацій з усіма залученими до процесу сторонами, Україні вдалося знайти збалансовані позиції з ключових питань.
По-перше, Верховна Рада змінила процедуру відбору суддів до Конституційного суду, запровадивши раду з етики, що складається з міжнародних та українських експертів. Ще одним напрямком стало перезавантаження Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, проведене за участю експертів, делегованих міжнародними партнерами.
Як вказала у своїй колонці для видання Стефанишина, також призначено нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обраного на конкурсній основі. А процес відбору нового директора Національного антикорупційного бюро запущений відкрито і прозоро комісією, що складається з українських і міжнародних експертів.
Також вона вказала на удосконалення законодавства з боротьби з відмиванням грошей і на закінчення розробки стратегії реформування правоохоронної системи України.
Більше того, у листопаді 2022 року президент Володимир Зеленський запустив процес руйнування олігархічної системи в Україні, підписавши антиолігархічний закон. "Разом з нашими міжнародними партнерами ми поділяємо мету зламати цю систему, яка роками гальмувала розвиток нашої країни і її інтеграцію в європейське співтовариство", - написала віце-прем'єр.
Вона додала, що рекомендації Єврокомісії дали поштовх реформі ЗМІ в Україні. Стефанишина сказала, що в грудні парламент прийняв всеосяжний закон про ЗМІ, який приводить законодавство країни у відповідність до lирективи ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, наділяє повноваженнями незалежного регулятора ЗМІ України та відповідає оцінкам експертів Ради Європи та Єврокомісії.
"Нарешті, проект закону про національні меншини обговорили з представниками цих громад і доповнили відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи. Цей закон встановлює правові рамки державної політики щодо захисту і забезпечення прав національних меншин", - повідомила вона.
Також Стефанишина зазначила, що Кабмін і Верховна Рада активізували роботу з правового зближення відповідно до Угоди про асоціацію, яка забезпечує основу для початку процесу інтеграції України у внутрішній ринок ЄС.
"Ми повинні почати рухатися вперед, але це вимагає однакового рівня прихильності з обох сторін. І у зв'язку з цим ми вітаємо намір Єврокомісії, підтриманий країнами-членами ЄС, вже цієї весни представити оновлену інформацію про прогрес України, оскільки такий звіт буде мати вирішальне значення для збереження імпульсу в процесі євроінтеграції", - підсумувала Стефанишина.
Вступ України до ЄС
23 червня 2022 року Єврорада надала Україні статус кандидата на членство в Євросоюзі.
Водночас Єврокомісія представила рекомендації щодо реформ, які Україна має втілити. Зокрема, серед цих рекомендацій - прискорення відбору суддів Конституційного суду, продовження реформи системи правосуддя, боротьба з корупцією та відмиванням коштів, демонстрація результатів закону про деолігархізацію, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським, прийняття та реалізація закону про нацменшини.
11 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна має амбітну мету до кінця 2022 року виконати всі сім умов Єврокомісії та перейти до переговорів щодо членства в ЄС.
16 грудня стало відомо, що Єврокомісія навесні 2023 року оцінить прогрес України у виконанні семи рекомендацій, необхідних для початку переговорів по членству України в ЄС.
