Як пише "Комсомольська правда" з посиланням на анонімне джерело, в останні роки вчений фактично жив на пенсію своєї матері. Один з міських вузів кликав його викладати, запропонувавши зарплату в 17 тис. руб., але Г.Перельмана не влаштували ні гроші, ні умови роботи. Кілька місяців тому приватна фірма Швеції, яка займається науковими розробками, запропонувала Г.Перельману високооплачувану роботу.
Газета повідомляє, що в УФМС по Петербургу їй підтвердили інформацію про те, що Г.Перельман отримав закордонний паспорт і візу на 10 років. Однак коли кореспондент РБК-Петербург зв'язався зі співробітниками міграційної служби, там йому повідомили, що не мають права розголошувати такі відомості. Більше того, інформацією про наявність у громадянина будь-якої візи відомство навіть теоретично не може володіти.
Сергій Кисляков, доктор фізико-математичних наук Санкт-Петербурзького відділення Математичного інституту ім. В.А.Стеклова РАН, де раніше працював учений, сказав, що дійсно читав у ЗМІ новину про переїзд Г.Перельмана. Проте детальною інформацією з цього приводу він не володіє. Нагадаємо, в грудні 2005р. Г.Перельман залишив посаду провідного наукового співробітника лабораторії математичної фізики і практично повністю перервав контакти з колегами.
Зв'язатися з самим Г.Перельманом не вдалося - вчений веде замкнутий спосіб життя і майже ніколи не спілкується з пресою.
Г.Перельман займається наукою з початку 1990-х рр. Його доведення теореми Пуанкаре стало справжнім проривом в науці. Гіпотеза є однією з найбільш відомих задач топології. Вона дає достатню умову того, що простір є тривимірною сферою з точністю до деформації.
Вчений був удостоєний премії Європейського математичного товариства в 1996р., але відмовився її отримувати. У 2006р. математика хотіли нагородити медаллю Філдса, однак він знову проігнорував церемонію. У 2006р. журнал Science назвав доказ теореми Пуанкаре науковим проривом року.
В 2007р. британська газета The Daily Telegraph опублікувала список "Сто нині живих геніїв", в якому Г.Перельман посів дев'яте місце. Відзначимо, що в списку було ще два росіянина Гаррі Каспаров (25-е місце) і Михайло Калашников (83-я сходинка). У вересні 2011р. стало відомо, що математик відмовився прийняти пропозицію і стати членом Російської академії наук.
