Доля майже 10 тисяч предметів мистецтва з колекції Херсонського музею, вивезених під час російської окупації міста, досі залишається невідомою. Про це йдеться в матеріалі The Independent.
Видання поспілкувалося зі співробітницею музею Аліною Доценко, яка встигла до окупації створити цифровий архів колекції. Жорсткі диски з архівом вона встигла сховати, щоб росіяни їх не знайшли. Вона каже, що загалом у музеї було понад 14 тисяч творів мистецтва, колекції охоплювали всі регіони – "від Америки до Японії". Вона каже, що окупанти завантажили більшу частину колекції у вантажівки та вивезли до анексованого Росією Криму.
У чому цінність цифрового архіву
Серед інших розграбованих Росією музеїв Херсонський вирізняється тим, що Україна "точно знає, що було втрачено".
"Цифровий архів є найбільш докладним свідченням про розграбовані під час війни культурні цінності, що дозволяє прокурорам співпрацювати з Інтерполом для відстеження зниклих творів і переслідування винних", – йдеться у статті.
Автори зазначають, що подібного не існує в інших музеях, які також потрапили під окупацію. А "культурні втрати можуть бути стягнуті в суді лише в тому випадку, якщо їх вдасться довести за кожним пунктом".
Видання навело як приклад директора Донецького обласного художнього музею Галину Чумак. Вона втекла з контрольованого Росією Донецька у 2014 році, взявши з собою каталоги, що документують близько 1000 експонатів – невелику частину з приблизно 15 000 творів мистецтва, що зберігаються в музеї. Їй вдалося частиями перевезти каталоги в Україну. Їх оцифруванням займається український підприємець Олександр Величко. Цифрову версію він планує передати силовим органам України, що "забезпечить часткову юридичну підставу для пред'явлення претензій на право власності на зниклі предмети".
Злочини проти культури не мають терміну давності
Автори зазначили, що прокурори звертаються до інформації з відкритих джерел. І за словами офіційних осіб, багато випадків по всій Україні більше нагадують ситуацію в Донецьку, ніж у Херсоні.
Заступниця керівника відділу з військових злочинів Генеральної прокуратури України Анна Сосонська розповіла, що відомство розглядає 23 кримінальні справи, пов’язані зі злочинами у сфері культури, що охоплюють 174 випадки мародерства, заподіяння шкоди та руйнувань. За її словами, справа Херсонського музею входить до числа пріоритетних, в основному через цифровий архів Доценка.
Сосонська уточнила, що російські війська часто вилучають з музеїв інвентарні книги та іншу документацію, що ускладнює встановлення того, що саме було вкрадено. Іноді прокурори покладаються на інформацію з відкритих джерел, відстежуючи твори мистецтва за фотографіями, аукціонними записами та іншими онлайн-слідами – трудомісткий процес, який не дозволяє відновити цілі колекції. Тому масштаби мародерства залишаються невідомими. Але, за словами Сосонської, злочини проти культури підпадають під дію міжнародного права і не мають терміну давності.
Зруйновані культурні об'єкти
Нагадаємо, що за час війни в Україні знищено або зруйновано щонайменше 664 об'єкти. З них 84 – національного значення, місцевого – 514. Пошкоджено 211 пам'яток архітектури, пам'яток історії – 179, історії монументального мистецтва – 18, археології – 16.
