Підпишіться на нас в Google
Найпосушливіша пустеля на Землі може виявитися набагато старшою, ніж припускали вчені.
Як показало нове дослідження, екстремальна посуха в пустелі Атакама на півночі Чилі почалася на десятки мільйонів років раніше, ніж вважало наукове співтовариство, пише Earth. Повідомляється, що довгий час вважалося, що Атакама набула свого нинішнього надсухого клімату близько 23 млн років тому. Цю теорію пов'язували з двома важливими геологічними подіями – підняттям Анд, які перекрили надходження вологи зі сходу, та формуванням холодної течії Гумбольдта в Тихому океані, що зменшує кількість опадів.
Однак міжнародна група дослідників під керівництвом геолога Бенедикта Ріттер-Принца з Кельнського університету виявила дані, які ставлять під сумнів цю версію.
Вчені вивчили кварцову гальку з центральної частини пустелі. Ці камені містять рідкісний ізотоп неон-21, який утворюється під впливом променів з космосу. Чим довше порода залишається на поверхні без впливу дощів, ерозії або зсувів, тим більше такого неону накопичується.
Результати виявилися несподіваними. Багато зразків перебували на поверхні від 20 до 40 млн років, а деякі виявилися ще старшими. Вік однієї гальки сягнув майже 62 млн років – періоду, що настав незабаром після вимирання динозаврів.
За словами дослідників, такі дані свідчать про те, що екстремально сухі умови в регіоні могли існувати вже в епоху еоцену, що завершилася близько 34 млн років тому. Це значно раніше за загальноприйняту дату формування пустелі.
Автори роботи також виключили версію про те, що камені були принесені з високогірних районів Анд. Геологічні розрахунки показали, що галька протягом мільйонів років залишалася в межах самої пустелі.
Вчені припустили, що ключову роль у виникненні посухи відіграли не місцеві геологічні процеси, а глобальна зміна клімату. Близько 50 млн років тому Земля почала поступово охолоджуватися, що призвело до змін у розподілі опадів і розширення посушливих зон по всьому світу.
Дослідники вважають, що підняття Анд і течія Гумбольдта лише посилили вже існуючу посуху, але не стали її першопричиною.
Відкриття може змінити уявлення вчених про механізми формування пустель на Землі. Крім того, Атакама залишається одним з головних природних аналогів Марса. Її екстремально сухі ґрунти допомагають дослідникам вивчати межі виживання життя в умовах, максимально наближених до марсіанських.
Інші новини науки
Як повідомляв УНІАН, 44 роки тому радянський зонд встановив рекорд виживання на Венері. Те, що передав на Землю цей зонд, – це майже всі дані про поверхню Венери, якими володіє людство.
Також вчені вперше спостерігали, як обертаюча чорна діра спотворює простір-час навколо себе, викликаючи повільне коливання траєкторій зірок і газу.
