21 лютого уряд на своєму засіданні ухвалив рішення щодо збільшення пенсій військовослужбовцям. Підвищення запланували заднім числом – з 1 січня 2018 року в середньому на 1,5 тис. грн. Схоже, влада не на жарт злякалася ескалації протестного руху колишніх військовослужбовців, які вимагають перерахунку виплат і анонсували чергову акцію на кінець лютого. Та чи допоможе це похапцем прийняте рішення задовольнити вимоги військових пенсіонерів? Однозначно ні, тому що по суті воно є лише тимчасовою «подачкою» влади  обуреним несправедливістю ветеранам. Якби Кабмін дійсно прийняв формулу осучаснення пенсій, то підвищення мали б бути більші та мати системний характер.

Насправді осучаснення військових пенсій є проблемою з довгою історією, яка потребує системних, а не ситуативних рішень.

Дилема уряду полягає в тому, що, за чинними нормативами, переглянувши виплати тим, хто служить зараз, він буде змушений перерахувати й пенсії для військових пенсіонерів.

І у її вирішенні уряд Гройсмана нічим не відрізняється від Кабміну Азарова, який теж не знаходив можливостей для індексації цих виплат. Нещодавно про неї знову заговорили через масштабні протестні мітинги військових на пенсії, що прокотилися по всій Україні. Загострення ситуації викликало намагання уряду приховати рішення про перенесення на рік терміну набрання чинності постановою № 704 щодо індексації рівня грошового забезпечення військовослужбовців у відповідності до показників економічного зростання. Дилема уряду полягає в тому, що, за чинними нормативами, переглянувши виплати тим, хто служить зараз, він буде змушений перерахувати й пенсії для військових пенсіонерів. Для цього, за словами міністра соціальної політики Андрія Реви, знадобиться 35 млрд грн, яких сьогодні немає. Натомість на це знайшли лише 7 млрд грн, які Гройсман і компанія вирішили «тонким шаром» розподілити на всіх пенсіонерів.

Хтось може запитати: «А навіщо нам взагалі так опікуватися військовими пенсіонерами? Чим вони кращі за цивільних, які отримують мізер?» У відповідь наведу статистику: за чотири роки у бойових діях на сході України взяли участь майже 12 тисяч ветеранів війни в Афганістані, 200 з них загинули… Чи має держава право залишити без уваги людей, які готові віддати за неї життя? Очевидно, що ні!

Тож гроші для військових пенсіонерів знайти можна. Перший шлях – встановлення жорстких і контрольованих граничних показників заробітних плат, премій та надбавок для чиновників, які часто далекі від війни та отримують їх за сумнівні заслуги. Наприклад, заступники міністра оборони протягом жовтня 2017 – січня 2018 року одержали премій та матеріальної допомоги на 1,074 млн грн. Цього вистачило б, щоб протягом місяця утримувати всіх командирів взводів у механізованій бригаді. А керівнику апарату Ради національної безпеки і оборони України та його трьом заступникам лише за січень-лютий 2018 року нарахували 915 тисяч гривень, 400 тис. з них – самому керівникові. Це фактично місячне утримання чотирьох взводів контрактників у Збройних силах.

Отак потихеньку мільйонами й розходиться по чиновницьких кишенях бюджет, передбачений на підвищення безпеки та оборони держави, а також на пенсії військовослужбовцям.

Отримуючи сьогодні таку зарплатню, пронирливі державні мужі забезпечують собі майбутні пристойні пенсії. До речі, військовослужбовцям, які звільняються в запас, не враховують при обчисленні пенсій преміальні та доплати, зокрема й за участь у бойових діях. Сьогодні суди завалені позовами військових пенсіонерів щодо перерахування виплат. Виграють не всі, але прецеденти є, і переважно там, куди не дотягується «рука столиці».

Оскільки шулерські звички нинішньої влади всім добре відомі, можна дійти висновку, що новий закон навряд чи вирішить проблеми військових пенсіонерів.

Іще один спосіб знайти кошти для силовиків на заслуженому відпочинку – аудит пенсійного забезпечення різних категорій. Так, середньомісячна пенсія військових пенсіонерів, яких зараз в Україні 555 тис. 48 осіб, становить 2898 грн. У той самий час суддівську пенсію в розмірі 24 710 грн отримують 3 тис. 108 осіб, що обходиться державі щороку майже у мільярд гривень.

Та замість «ревізії» виплат і пошуку «прихованих ресурсів» влада заводить ситуацію у законодавчий глухий кут: міністр соцполітики Андрій Рева у січні почав розповідати про магічний закон, який необхідно ухвалити, щоб вирішити проблему осучаснення пенсій силовиків. Мантру про цей закон повторював і Гройсман під час засідання уряду 21 лютого.

Проте, оскільки шулерські звички нинішньої влади всім добре відомі, можна дійти висновку, що новий закон навряд чи вирішить проблеми військових пенсіонерів. Натомість є обґрунтовані підозри, що цим документом влада намагатиметься, по-перше, прибрати жорстку прив’язку рівня грошового забезпечення військовослужбовців до рівня пенсій, а по-друге, розколоти єдність військових пенсіонерів, які сьогодні виступають проти неї єдиним фронтом, поділивши їх на категорії та надавши преференції одним перед іншими.

Українська влада традиційно й по-радянськи цинічно ставиться до «людини з рушницею».

Підставами для підозр є те, що вже прийнята, але не введена в дію постанова № 704 стосується лише тих, хто звільнятиметься з військової служби починаючи з 2018 року. Кабмін не збирається здійснювати перерахунок за новими розрядами військовим пенсіонерам, які пішли на пенсію раніше. Таким чином влада «вбиває клин» між старшим та молодшим поколінням ветеранів.

Українська влада традиційно й по-радянськи цинічно ставиться до «людини з рушницею». Цього не змінила навіть чотирирічна війна. І сьогодні можновладці однією рукою роблять селфі з бійцями десь на блокпосту під Донецьком для піару перед виборами, а іншою – тихцем, безсоромно оббирають своїх захисників. Їм байдужі й ті, хто сьогодні стоїть під кулями ворога на фронті, й ті, хто перебуває у запасі або в оперативному резерві Збройних сил. Та нашим сьогоднішнім очільникам, які забули про «людину з рушницею», слід запам’ятати просту формулу: «Байдужість веде до революції та насилля. Революція змітає владу». Тож, панове можновладці, навчіться поважати військових без «підказок» у вигляді протестів і мітингів. І тоді Україна стане на крок ближчою до перемоги!

Олександр Поліщук,

генерал-майор запасу, військовий дипломат, член партії УКРОП