Публікація "Нового времени" про корупцію у закупівлі БМП-1 зацікавила СБУ / фото youtube.com

Служба безпеки України перевірить публікацію видання "Новое время" про корупцію при закупівлі бойових машин піхоти щодо можливої наявності у ній державної таємниці.

Як передає кореспондент УНІАН, про це під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони сказав перший заступник голови СБУ - керівник Антитерористичного центру при СБУ Віталій Маліков.

Читайте такожУкроборонпром показав поставлені з Польщі БМП (фото, відео)

Відео дня

Секретар профільного комітету Ради Іван Вінник зазначив, що у нього складається враження, що в цьому питанні йдеться про "свідому чи несвідому інформаційну провокацію".

"Є у Кримінальному кодексі статті, які підслідні Службі безпеки України, в тому числі, наприклад, диверсія – це свідомі дії з метою підриву обороноздатності, економічної, інформаційної і іншої безпеки держави, воєнної безпеки", - сказав він.

Депутат запитав представника СБУ, чи у разі відмови західних партнерів виконувати в подальшому контракт, про який ідеться у статті, можна буде говорити про "свідому диверсію" і чи це може бути підставою для внесення відомостей до ЄРДР.

"Завчасно надавати ще кваліфікацію... Зараз Служба безпеки України, в межах визначених законодавством повноважень, перевіряє інформацію щодо наявності у публікації відомостей, які становлять державну таємницю. Бо тут питань дуже багато", - сказав Маліков.

Своєю чергою, адвокат польської компанії Wtorplast, через яку відбувалися закупівлі, Олексій Шевчук заявив, що через відповідну публікацію "сьогодні під великою загрозою опинилася ліцензія компанії Wtorplast".

"Дана техніка закуповувалася за ціною не 20 і не 25 тисяч доларів, і ніколи не закуповувалася за цією ціною... Значно вище. Дана техніка ніколи не була брухтом, як зазначено в статті", - сказав він.

Адвокат також підкреслив, що "теза у виданні про те, що це є корупційною оборудкою, ніколи не може стосуватися компанії Wtorplast, тому що вона звітує міжнародним рейтинговим агентствам, міжнародному аудиту і жодного разу не була замішана в жодному корупційному скандалі".

"Тому на сьогоднішній день категорична позиція Wtorplast - звернутися з позовом до видання. Друге - до автора... Вирішити питання збитків і оцінки розміру шкоди діловій репутації. Але однозначно можемо сказати, що цей розмір перевищує мільйон чи півтора євро, в залежності від того, чи буде все-таки виконано контракт", - заявив Шевчук.

Нагадаємо, раніше тижневик "Новое время" опубліковав матеріал, в якому викрив корупційну схему у закупівлі бронетехніки. Мова йшла про контракт щодо поставок Житомирським бронетанковим заводом (ЖБЗ) бойових машин піхоти (БМП).

"Підприємство закуповувало списані з озброєння БМП-1 1980-х років випуску у компанії Wtorplast з Польщі. Польська компанія в свою чергу спочатку купувала їх у чеської компанії Excalibur Army по 20-25 тисяч євро за одиницю за ціною металобрухту", - повідомляло видання з посиланням на документи, наявні в його розпорядженні.

Зазначається, що Wtorplast розбирала БМП - відділяла вежі від шасі, після чого ЖБЗ завозив все це окремо до України: кожна башта оцінювалася в 66 тисяч доларів, а кожне шасі - у 99 тисяч доларів. Завод "ремонтував" БМП - просто збирав раніше розібрані частини. Вартість робіт становила ще 40 тисяч доларів за одиницю. У підсумку БМП вартістю 20 тисяч євро коштувала українському оборонному бюджету в 205 тисяч доларів. Лише минулого року в рамках контракту з ЖБЗ Міноборони закупило 200 бойових машин, витративши на них 41 мільйон доларів.

В "Укроборонпромі" дану інформацію спростували. Зазначалось, що стаття, яка вказує на зловживання у процесі закупівлі українською стороною бойових машин БМП-1 у польській компанії "Wtorplast", містить спотворені факти, а низка її тверджень не відповідають дійсності.

Інформація про те, що компанія "Wtorplast" начебто придбала ці машини за 20 тисяч євро, після чого продала їх Україні за $205 тисяч є неправдивою. В "Укроборонпромі" наголошують, що усі закуплені Україною бойові машини БМП-1АК зібрані не пізніше 2016 року ліцензованим підприємствам на території ЄС.