Третина вітчизняних компаній зіткнулися з дефіцитом кадрів, викликаним трудовою міграцією.
Щоб утримати співробітників, вони почали піднімати їм зарплати і придумувати мотиваційні проекти, говориться в журналі "Новое время".
Компаній, що зіткнулися з відтоком кадрів за кордон, в Україні вже сотні. За даними Мінсоцполітики, на заробітках за кордоном постійно знаходяться 3,2 млн українських громадян. А в цілому в міграційних процесах беруть участь у 7-9 млн осіб на рік, включаючи сезонних працівників. При цьому все працездатне населення країни, за офіційними даними, становить 24 млн.
Згідно з опитуванням транснаціональної консалтингової компанії EY, у першому півріччі 2018-го більше третини українських компаній назвали трудову міграцію безпосередньою причиною плинності кадрів. Найгостріше її відчувають підприємства, які працюють у сферах виробництва споживчих товарів, телекомунікацій і в промисловості в цілому. Поки що головною паличкою-виручалочкою для них стало підвищення зарплат працівникам. За даними кадрового порталу HeadHunter Україна, за минулий рік заробітки найманих працівників в середньому зросли на третину.
У Нацбанку оцінка приросту трохи нижче — 26%. У будь-якому випадку приватний бізнес став нарощувати виплати персоналу швидше, ніж це робить держава, яка нещодавно підняв мінімальну заробітну плату лише на 16%. Зарплати зростають настільки швидко, зазначає НБУ у своєму свіжому звіті про фінансову стабільність, що це стає ризиком для прибутковості реального сектора.
Читайте такожЛитва встановить квоти для іноземних працівників через високу міграцію з України
Найбільше підвищилися витрати на персонал в транспортній галузі, легкій промисловості та машинобудуванні. "Компанії стали більше дбати про фізичне і моральне здоров'я працівників, про підвищення лояльності", — говорить Юлія Дрожжина, керівник експертно-аналітичного центру HeadHunter. За даними EY, різні програми нематеріального стимулювання та грошової винагороди використовують 84% вітчизняних роботодавців.
Люди їдуть на заробітки не тільки через гроші, але й тому, що не бачать перспектив. Останнє особливо впливає на молодих людей — тих, кому немає 35.
Тим часом європейський ринок праці відкривається перед українцями все ширше. Наприклад, до 2020 року в Німеччині набуде чинності закон про спрощення працевлаштування для кваліфікованих працівників. Він дозволить іноземцям влаштовуватися на роботу вже після прибуття в країну — зараз потенційному трудовому мігранту потрібно мати підписаний з німецькою фірмою трудовий договір ще до в'їзду.
Загальний попит на українських робітників з боку Німеччини, а також Чехії і Болгарії, за минулий рік збільшився на 12-13%. На це вказують бази даних вакансій і резюме HeadHunter.
Європейські роботодавці в принципі все позитивніше дивляться на працівників з України. І тому тиск на вітчизняний ринок праці буде лише зростати. А підтягування зарплат до рівня сусідніх країн, мотиваційне навчання і кар'єрні перспективи — всі ці заходи, на думку експертів, у найближчі роки кардинально не змінять загальну ситуацію з трудовими мігрантами. Адже в Європі все одно можна заробити більше, а українська економіка ще не скоро дозволить національним роботодавцям бути настільки ж щедрими.
Детальніше читайте у свіжому номері журналу "Новое время".
