Свою нинішню посаду Мангер зайняв у вересні 2016 року після так званого палацового перевороту в облраді: депутати змістили колишнього голову – представника БПП Андрія Путілова, який програв влітку того року довибори у Верховну Раду України висуванцю «Батьківщини» Юрію Одарченку.
Незабаром після поразки Путілова депутати облради від «Батьківщини», заручившись підтримкою колег із Опоблоку, «УКРОПу», «Самопомочі» і РПЛ, ініціювали його відсторонення від посади голови облради. Майже місячна епопея зі зміною керівництва облради супроводжувалася бурхливими подіями. Доходило до того, що Владиславу Мангеру разом з Юрієм Одарченком (процес зміни влади проходив під невсипущим наглядом нардепа) одного разу довелося зламувати замок двері сесійної зали.
А взагалі вперше про політичні амбіції Мангер заявив ще 2013 році, коли вступив у ВО «Батьківщина». У 2014 році він брав участь у виборах народних депутатів. Посів четверте місце з 182-му виборчому округу. У 2015-му році на виборах у місцеві органи влади балотувався за списками «Батьківщини» у Херсонську міськраду, в облраду і брав участь у виборах Херсонського міського голови. На останніх виборах посів третє місце, але пройшов у другий тур, бо «срібний призер» першого туру – екс-мер міста (2002-2012 р. н.) і екс-нардеп від Партії регіонів (2012-2014 р. н.) Володимир Сальдо відмовився від продовження боротьби. У другому турі Мангер програв діючому меру міста Володимиру Миколаєнку. Не допомогли навіть організовані під егідою Мангера ярмарки, на яких за викидними цінами продавалися овочі.
Читайте такожУ квартирі голови Херсонської облради Мангера проводитися обшук – адвокат
Депутатом Херсонської облради Владислав Мангер став незважаючи на те, що після виборів не був у прохідній частині партійного списку. Кандидати від «Батьківщини», які відділяли його від прохідної «обойми», відмовилися від мандатів. Двоє – бо їх було обрано мером міста та селищним головою. А третій – Олексій Чачібая – чомусь вважав за краще стати депутатом Бериславського райради, куди також балотувався, хоча цілком міг вибрати мандат депутата облради.
Фігурував Мангер і в партійних списках на виборах до Херсонської міськрада, але там його результат був ще більш скромним: 136 голосів і місце в третій десятці рейтингу.
Херсонські представники «Батьківщини» у неофіційних розмовах говорили, що голова обласної партійної організації Юрій Одарченко просто не міг залишити Мангера без мандата, бо останній фактично взяв на себе левову частку фінансування виборчої кампанії партії на місцевих виборах 2015 р. і був готовий до подальшої співпраці. На власні вибори він теж грошей не шкодував. Наприклад, за даними Комітету виборців України, у 2015 році під час першого туру виборів Херсонського міського голови витратив 232 461 грн, тоді як лідеру перегонів, Володимиру Миколаєнку перший тур обійшовся вчетверо дешевше – в 62 тисячі гривень.
Неуспіх Мангера на виборах значною мірою можна пояснити його біографією, не особливо виграшною для політика. Народився Владислав Мангер 27 квітня 1970 року в сім'ї відомого в Херсоні тренера з боксу Миколи Мангера. Сам займався боксом, але у великий спорт не пішов. У 1989 закінчив Херсонське морехідне училище ім. лейтенанта Шмідта. Після служби в армії працював з 1991 по 1994 роки судновим механіком. З 1994 по 2006 роки займався підприємницькою діяльністю. Про цей етап свого життя Мангер не розповідає, як і про діяльність фірм, якими керував: ТОВ «Альянс», «Вієндта», ПФ «Матіас», ТОВ «А. В.». Розповідає лише про ТОВ «Екозерно», що займається зберіганням і переробкою сільгосппродукції. Це підприємство оформлено на його дружину, Ірину. В декларації глави Херсонської облради про доходи за 2018 рік зазначено, що Ірина Мангер значиться кінцевим бенефіціаром двох компаній – ТОВ «Будресурс-ТМ» і ТОВ «Екозерно». Також вона, судячи з тієї ж декларації, значно багатша за чоловіка: зберігає готівкою 900 тис. грн, тоді як у чоловіка – 1000 грн на банківському рахунку і 380 тис. готівкою.
Куди більше інформації про роботу Владислава Мангера на держслужбі, де свою кар'єру він почав в 2006-му році зі «скромної» посади першого заступника начальника Державної податкової інспекції у місті Керчі АР Крим. Потім працював начальником Державної податкової інспекції у місті Херсоні, першим заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області, директором Державного підприємства «Водексплуатація» Державного агентства водних ресурсів України, начальником Державної інспекції сільського господарства в Одеській області. До обрання головою облради Мангер рік пропрацював директором ТОВ «Екозерно».
Працював Владислав Мангер і помічником народних депутатів Олексія Журавка (був нардепом від ПР, з 2014 року живе в Москві, відомий своєю відверто антиукраїнською позицією) і Володимира Сальдо (був нардепом від ПР, голосував за пакет законів від 16 січня 2014 р., зараз він – депутат Херсонської міськради від «Нашого краю»). На питання про співпрацю з такими особистостями Мангер завжди відповідав, що не бачить в цьому нічого поганого. Каже, що працював їх помічником недовго, коли вони ще не мали настільки одіозної репутації, та нібито влаштовувався до них тільки з однією метою – для записів в резюме.
Дуже болісно реагує Владислав Мангер на натяки про його зв'язки з кримінальним світом, судиться через це з журналістами. Так, у 2017 році він подавав в суд на херсонського журналіста Сергія Нікітенка, який зняв документальний фільм «Хто ви, містер Мангер?», де йде мова про нібито наявність у голови Херсонської облради проблем із законом.
Також Мангер буває дуже незадоволений, коли його називають ставлеником шведського підприємця Карла Стурена – одного із засновників компанії «Чумак», який зараз активно цікавиться крім кетчупів ще й вітроенергетикою. Стурена, що живе в нашій країні вже більше 20-ти років і є почесним консулом Швеції в Україні, називають «сірим кардиналом» Херсонської області.
Правда, від свого знайомства зі Стуреном Владислав Мангер не відхрещується. В одному з інтерв'ю він казав, що їх познайомив В'ячеслав Савченко – генерал, екс-начальник УСБУ в Херсонській області, зараз – позаштатний радник Мангера. До речі, Савченко – не єдиний екс-правоохоронець високого рангу, з яким працює голова облради. При Мангері начальником облрадівського управління розвитку об'єктів спільної власності територіальних громад області став Артур Овсепян – екс-керівник УБОЗу у Вінницькій області, потім головний УБОЗівець в Херсонській області.
Зараз Мангер позиціонує себе як патріот (часто з'являється на публіці в бейсболці з Гербом України) і законослухняний громадянин. У відповідь на звинувачення в причетності до вбивства Катерини Гандзюк він відповідає, що не був особисто знайомий із загиблою і не мав мотивів для зведення з нею рахунків.
***
Як повідомляв УНІАН, 31 липня 2018 року в Херсоні невідомий хлюпнув сірчаною кислою в обличчя Гандзюк. Жінку з хімічним опіком більше 30% тіла було госпіталізовано. Гандзюк перебувала на лікуванні в Київському міському опіковому центрі. 4 листопада вона померла.
За підозрою в участі або співучасті в замаху на вбивство Гандзюк було затримано шість осіб. У серпні з-під варти звільнили одного з підозрюваних – Миколу Новікова – через відсутність в його діях складу злочину. Під вартою знаходяться Сергій Торбін з Микитою Грабчуком, іншим - В'ячеславу Вишневському, Володимиру Васяновичу і Віктору Горбунову суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобових домашніх арештів.
Читайте такожУбивство Гандзюк: до суду над Мангер підігнали автобуси Нацгвардії (фото)
5 листопада у ЗМІ з'явилася інформація про те, що гроші за напад на Гандзюк підозрюваному в замовленні злочину передавав Ігор Павловський - помічник народного депутата від "БПП" Миколи Паламарчука. 12 листопада суд заарештував Павловського. За даними СБУ, він підозрюється в співучасті у вбивстві Гандзюк.
Пізніше, 4 грудня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що у справі про вбивство активістки оголошено підозру раніше судимому громадянину на прізвище Левін, відомому у кримінальному світі на прізвисько Москаль-молодший. За словами генпрокурора, Левін достроково вийшов з в'язниці за "законом Савченко". 10 грудня за даними СБУ, Левін був оголошений в міжнародний розшук.
28 січня 2019 року на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради для розслідування відомостей про напади на Гандзюк та інших громадських активістів батько вбитої активістки Віктор Гандзюк заявив, що у ГПУ, МВС та СБУ знають замовників вбивства його дочки.
«Зараз офіційно оголошений в розшук організатор вбивства, кримінальний авторитет Москаленко, який пішов на це вбивство не просто так, який пішов на це вбивство не з вулиці. Він пішов на це з будівлі Херсонської обласної державної адміністрації, де тісно співпрацював з конкретними людьми, для яких виконував конкретні завдання», - сказав батько Гандзюк.
11 лютого Луценко повідомив, що голові Херсонської облради Мангеру оголошено підозру в організації вбивства Гандзюк. За словами генпрокурора, в даний час слідство не зібрало доказів причетності інших посадових осіб до вчинення злочину проти Гандзюк, крім Мангера.
Мангер підозрюється в організації вбивства, тобто умисного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого з корисливих мотивів, на замовлення, з особливою жорстокістю за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, п. 4, п. 6, п. 11, п. 12 год. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України.
