Відповідно до законів про декомунізацію, що набули чинності в Україні з 21 травня, місцева влада повинна, зокрема, подбати про знесення усіх пам'ятників комуністичним вождям та очистити фасади будівель від символіки тоталітарного режиму, пише Німецька хвиля.
Комісія з питань культури Київради ще 6 травня підтримала проект рішення про демонтаж комуністичної символіки на станціях столичної підземки. У проекті йдеться про дев'ять станцій, де передбачається демонтаж і монументальних ансамблів, а також мозаїчних панно, якими розписані стіни. Ініціатор проекту – депутат Київради від фракції "Свобода" Руслан Андрійко.
"Я не знавець мистецтва, але зберігати навіть високохудожні твори із зображенням того ж червоноармійця – це все одно, що в німецькому метро зберігати дуже красиві роботи, але з Адольфом Гітлером або бравими воїнами СС", - пояснює свою позицію автор проекту в спілкуванні із ЗМІ. "Це символи окупаційного режиму. І якими б красивими вони не були, потрібно від них позбавлятися. Тому що там, де зберігаються такі пам'ятники радянського режиму, там і зараз війна і окупація", - зазначає молодий депутат, маючи на увазі ситуацію на Донбасі.
Читайте такожПорошенко впевнений, що настав час остаточно очистити Україну від символів комунізму
Водночас переселенці з Донбасу виступили з громадською ініціативою зберегти від знищення, зокрема, мозаїчні панно в київському метрополітені як пам'ятники монументального мистецтва. Вони ініціювали створення експертної комісії на рівні держави з істориків, архітекторів, мистецтвознавців. "Інакше - невідомо, коли, де і кому спаде на думку знищувати пам'ятники культури. Без експертної оцінки ми ризикуємо, ведучи боротьбу з радянським, повторити саме радянський підхід. Коли ухвалювались рішення про знищення художніх творів з вердиктом "ідеологічно ворожий", - зазначає в розмові з DW Євгенія Моляр, мистецтвознавець арт-фонду "Ізоляція".
Філософ і культуролог з Києво-Могилянської академії, публіцист Ігор Лосєв вважає, що саме консервація радянського культурного середовища на Донбасі і сформувала усіх тих, хто підтримав сепаратистів і підштовхнув країну до війни.
"Якщо хтось пускає псевдоестетичну слину за тоталітарним мистецтвом, хай ходить в музей тоталітаризму, платить гроші і насолоджується чим завгодно. Навіть ця мозаїка в метро, це не культурна спадщина – це монументальна пропаганда тоталітаризму. Звичайно, вона може бути талановитою, але від цього не перестає бути злочинною. І звільнятися від неї потрібно радикально", - вважає Лосєв.
28 червня департамент комунальної власності Києва має визначити перелік усіх об'єктів, які однозначно підлягають демонтажу як в метро, так і в місті, розповіла DW керівник прес-служби Київського метрополітену Наталія Макогон. "Ми чекаємо на прописаний механізм фінансування й чіткий алгоритм дій", - каже представниця метро. Адже це стосується й технологічних процесів у метро, оскільки всі символи мають і практичну складову.
Наприклад, символічні зірочки розташовані на вентиляційних решітках. І якщо їх демонтувати, то одразу ж потрібно встановлювати нові решітки. Адже люки в метро не можуть залишатися відкритими. Так само поки не зрозуміло, що саме і як демонтувати в мозаїчних панно чи комплексних ансамблях. "Наприклад, на станції "Вокзальна", яка також є пам'ятником архітектури, латунні медальйони символізують історичні епохи від Київської Русі до радянської України, зрозуміло, із зображенням Леніна. Якщо ми прибираємо 20-е століття, то тут же постає питання, чим ми його тоді замінюємо?" - пояснює ситуацію Макогон
Полеміка довкола демонтажу пам'ятників посилюється і у суспільстві, і в експертному середовищі. Мистецтвознавець Національного художнього музею України Людмила Ковальська, підтримуючи ініціативу зі збереження пам'ятників, каже: "Я пам'ятаю, як на початку 90-х років ми збирали по крихтам твори українських художників 20-30-х років, які влада піддавала знищенню. Але навіщо нам зараз все це знову повторювати? Тобто, ми знову своїми руками створюємо чергову руїну, намагаючись зруйнувати цілий пласт культури 60-80-х років", - підкреслює мистецтвознавець.
Читайте такожНаціональний музей історії Великої вітчизняної війни перейменують
Багаторічні соцопитування показували низьку популярність комуністичної ідеології в Україні, розповів DW доктор соціологічних наук, співробітник Інституту соціології НАНУ Олександр Стегній. Тому апріорі можна передбачати, що загальне тло щодо ставлення суспільства до закону про декомунізацію не буде негативним, каже соціолог. А от до демонтажу пам'ятників епохи може бути різне ставлення, зауважує вчений.
"Головне, щоб цим не займалися політикани заради політичних дивідендів", - каже соціолог. Схожу думка кореспондент DW випадково почув і у столичному метро від мешканки Києва. "Ми можемо переглянути своє ставлення до історії. Але головне - щоб її не заполітизувати, бездумно демонтуючи пам'ятники. Інакше це як висмикнути сторінки з книжки і сказати, що їх не було. Все, забули".
