Українська авіаційна промисловість знаходиться в стані важкої кризи, і в недалекому майбутньому єдиною можливістю продовження її існування стане інтеграція з російськими виробниками. Таку думку висловив директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин БАДРАК у своїй статті для «Дзеркала тижня» .

«Ринок, що динамічно змінюєься, традиційна закостенілість українських урядовців, побоювання держави впустити в управління авіапромом приватний капітал призвели до безпрецедентної кризи вітчизняного літакобудування», - підкреслює В.БАДРАК

На думку експерта, українські авіабудівники відстають від західних і російських колег навіть в тих сферах, де ще кілька років тому були безперечними лідерами.

Відео дня

«19 травня регіональний літак Sukhoi SuperJet-100 здійснив свій перший політ. Компанія Airbus Military 27 червня провела урочисту церемонію викачування перспективного європейського військово-транспортного літака A400M. Обидва проекти на роки відставали від українських розробок, що так і не дійшли до серії», - констатував В.БАДРАК.

Разом з тим, зазначив він, цікавість до української авіаційної промисловості демонструють російські авіабудівники. «У вересні 2007 року президент російської Об`єднаної авіабудівної корпорації Олексій ФЕДОРОВ виступив за злиття з концерном «Авіація України», - нагадав В.БАДРАК.

Експерт вважає, що існує ціла низка чинників, що підштовхують український авіапром до злиття з російськими колегами. В їх числі він називає інтерес російської сторони до українських розробок, пов`язаних з цивільними літаками, а також збільшену потребу російської промисловості в авіаційних двигунах.

«Не варто думати, що все це хитромудрі прийоми Кремля», - підкреслив В.БАДРАК.

Крім того, на його думку, існують і політичні передумови для злиття російського і українського літакобудування: «У кулуарах стали наполегливо витати чутки про те, що однією із закулісних обіцянок Юлії ТИМОШЕНКО за майбутню енергетичну лояльність російського істеблішменту по відношенню до України наш авіапром непомітно стане частиною російського».