Служба безпеки України встановила та оприлюднює імена 14 191 жертви політичних репресій, захоронених у Биківні під Києвом.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі СБУ.
У повідомленні йдеться, що сьогодні у рамках державних заходів з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій, який відзначатиметься 17 травня, відбулись громадські слухання “Трагедія Биківні: як це було”.
У слуханнях взяли участь співробітник Галузевого державного архіву СБУ, професор Василь ДАНИЛЕНКО, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Олег БАЖАН, голова Київського обласного товариства “Меморіал” Роман КРУЦИК.
Служба безпеки України на даний момент встановила прізвища 14 191 особи, яким було винесено вироки у Києві та які захоронені в Биківні, про що знайдено документальні архівні підтвердження. “Ми стверджуємо, що вибір місця під масові захоронення в Биківні – не випадковість, а передбачена та спланована дія», - наголосив В.ДАНИЛЕНКО.
За інформацією СБУ, у 1936 році в Биківні було створено спецоб’єкт, який суворо охоронявся НКВД, а вже 20 березня 1937 року президією Київської міської ради о 2-й годині ночі було прийнято таємну постанову про відведення та відмежування землі для спеціальних потреб. Ця земля стала місцем поховань для розстріляних у Києві за рішенням судів та позасудових органів. Вироки виконувалися в підвалах приміщення Київського обласного управління НКВД (нині там знаходиться Український інститут національної пам’яті, вул. Липська, 16), звідки тіла вночі відвозили до Биківні. Перед радянсько-німецькою війною заарештованих знищували безпосередньо біля виритих у лісі ям.
За повідомленням, СБУ розсекречує та оприлюднює для широкого загалу документи про інші місця по всій Україні, де системно і цілеспрямовано знищували учасників визвольного руху та неугодних комуністичній владі. Як свідчать архівні документи, за тоталітарного режиму ці місця свідомо і ретельно маскували, імена жертв засекречували, виконавців репресій, аби приховати масштаби злочинів, часто знищували “в наступній партії”.
Сьогодні виявлено 18 таких місць захоронень жертв масових політичних репресій 1937-1941рр. Зокрема, це місце, де згодом збудовано Центральний універмаг у Хмельницькому, парк культури і відпочинку у Вінниці, 9-й кілометр Запорізького шосе, центральне міське кладовище у Сумах.
“Ці місця ретельно приховували: там зводили режимні об’єкти КГБ, розгортали будівельні майданчики, на глибині 2,5 м поховання заливали бетоном або ж місцевість розрівнювали бульдозерами і висаджували дерева. У Харкові таке місце охоронялося і значилося як поховання німецьких дезертирів та хворих на інфекційні хвороби (тиф), щоб люди боялися навіть наближатися туди”, – розповів В.ДАНИЛЕНКО.
“Для встановлення справжніх масштабів репресій необхідно, крім документів ГДА СБУ, розсекретити й оприлюднити також матеріали роботи кількох урядових комісій та слідчої групи прокуратури УРСР, які займалися розслідуванням Биківнянської трагедії в 70-80-ті роки минулого століття”, - вважає О.БАЖАН.
Вшанування жертв комуністичних репресій розпочалося з ініціативи громадськості Києва. “Необхідно зробити наступний важливий крок – належно впорядкувати Меморіальний заповідник “Биківнянські могили”, якому потрібна постійна державна підтримка” - підкреслив Р.КРУЦИК.
