Ухвалення Кабміном постанови “Про надання товарним біржам висновку щодо відповідності вимогам стосовно надання послуг з укладення та реєстрації угод», розробленої в Мінагрополітики, не тільки дозволить ефективно боротися з фіктивним відшкодуванням ПДВ шляхом здійснення моніторингу цін та обсягів, але й стимулюватиме виробництво сільськогосподарської продукції та підтримуватиме товаровиробників у сфері АПК. Таку думку висловив в інтерв`ю журналістам заступник голови Комітету підтримки аграрних реформ України Іван Самагальский.
За його словами, минулого року, за даними Держкомстату, за кордон було продано українського зерна на 3,5 млрд. доларів США. 20% з них, тобто 0,7 млрд. доларів, держава повернула трейдерам як відшкодований ПДВ. За оцінками експертів, більше половини з цих коштів – 0,4-0,5 млрд. – складає так званий «дутий ПДВ». Це гроші, які зернотрейдери через різні схеми отримали від держави як відшкодування податку на додану вартість та поклали собі в кишеню.
«Так відбувається тому, що в країні досі не створений прозорий біржовий ринок сільгосппродукції, де б кожний фермер або господарство мали вільний доступ до біржового майданчика, і, відповідно, доступ до справедливої ринкової вартості. Кожна угода з продажу зерна на експорт реєструється на біржі. В Україні більше 500 бірж, з яких понад 40 бірж та їх асоціацій працюють у сфері агропромислового комплексу. Але ця кількість жодним чином не впливає на якість, не кажучи вже про практично нульову ліквідність цих бірж. Майже всі вони створені на обслуговування кишенькових інтересів окремих екпортерів зерна, і щодня видають бізнесменам документи про купівлю-продаж чергової партії зерна за майже світовими цінами. Але реєстрації зовнішньоекономічних контрактів за певними наявними домовленостями та створення прозорого національного біржового ринку – це дві великі різниці», – підкреслив І.Самагальский.
За словами директора Дніпропетровського регіонального відділення Аграрної біржі Дениса Беклешова, «Аграрна біржа, яка займається профільними угодами, існує вже п’ятий рік, але до останнього часу ідея уряду стосовно того, щоб саме там були сконцентровані зернотрейдери, так і не втілилася у життя. Зрозуміло, що продавець, який хоче заробити гроші не на зерні, а на відшкодуванні ПДВ, не піде на державну біржу. Аграрна біржа, не відміну від комерційних, «липових» довідок не видає. Крім того вже найближчими тижнями, буде затверджена стратегія розвитку біржі та створення національного електронного біржового ринку, з урахуванням механізмів страхування та контролю за виконням біржових угод, і в першу чергу, щодо об’єктів державного цінового регулювання».
«Коли Аграрна біржа нарешті запрацює на повну силу, все відбуватиметься прозоро, за єдиним списком документів і на єдиному майданчику. А держава зможе моніторити ціни та обсяги проданого. Коли в уряді бачитимуть реальну картину того, що відбувається, трейдерам більше не вдасться маніпулювати, встановлюючи зручні для себе ціни у розпал сезону», – вважає Д. Беклешов.
Як зазначив І.Самагальский, деякі агропромисловці, не розібравшись у нових правилах, вигадують різні «страшилки» про нову постанову. Інколи можна почути, що брокерські послуги на Аграрній біржі через її монопольний стан в декілька разів перевищуватимуть такі самі послуги на комерційних біржах. Насправді ж ціна брокерських послуг залежить виключно від брокерів, які акредитовані на біржі, – на сьогодні це понад 100 брокерських компаній. Зараз вони беруть 0,25-0,5% від вартості укладеного контракту. Чи зміниться ціна на їхні послуги, від держави не залежить. Єдині гроші, які братиме Аграрна біржа, – реєстраційний збір за зовнішньоекономічні контракти. Наразі на Аграрній біржі він складає 0,03% від суми угоди. Це вдвічі менше, ніж беруть інші комерційні біржі.
«Агропромисловість – стратегічна галузь для держави, тому Кабінет міністрів повинен піти назустріч Аграрній біржі. Чим швидше запрацюють нові правила, тим швидше почнуться надходження до державного бюджету», – підкреслив І.Самагальский
