Як повідомили УНІАН у прес-службі МОЗ, науковці прогнозують, що до середини XXI століття 50-60% оперативних втручань будуть пов'язані із трансплантацією органів, тканин або клітин.
«На жаль, Україна, яка є колискою основних напрямків трансплантації, значно відстає у розвитку трансплантаційної допомоги не лише від країн старої Європи та США, а й навіть від країн колишнього Радянського Союзу та азійських держав», констатують у відомстві.
Трансплантація в Україні в останні роки представлена 7 центрами, які мають відповідне обладнання і підготовлених спеціалістів. З них лише у двох центрах - Національному Інституті хірургії та трансплантології ім.іШалімова НАМН України та Запорізькому центрі трансплантації - окрім трансплантації нирки можуть також виконуватися трансплантації серця, печінки, підшлункової залози, поінформували у МОЗ.
Відповідно до Державної цільової соціальної програми "Трансплантація", усі пацієнти після трансплантації органів повністю забезпечуються імуносупресивними препаратами за рахунок бюджетних коштів, однак кількість трансплантацій не відповідає потребам українського суспільства, підкреслили у відомстві.
У 2011 році в Україні виконано 86 трансплантацій нирки (у більшості випадків - від рідних), 14 трансплантацій печінки та одну трансплантацію серця.
У МОЗ вважають, що причини незначної кількості операцій обумовлені недосконалою законодавчою базою, відсутністю системи транплант-координації і негативним ставленням населення до трупного донорства. Останній чинник є наслідком поширення недостовірної інформації і спекуляціями ЗМІ навколо теми трансплантації в Україні, переконані у відомстві.
Тому результатом спільного засідання керівництва МОЗ і НАМН України стало рішення про створення робочої групи із фахівців трансплантологів та організаторів охорони здоров'я.
Робочою групою для реформування трансплантології в Україні було запропоновано, насамперед, реорганізувати Координаційний центр трансплантації органів, тканин i клітин МОЗ України у Державну службу трансплантації.
На даний час Координаційний центр не має достатніх повноважень і не може повністю виконувати функцію центральної установи, що координує і забезпечує весь спектр діяльності трансплантаційних центрів, баз вилучення органів, у тому числі службу трансплант-координатів.
Окрім організаційно-методичних переваг щодо створення Державної служби України з питань трансплантації, необхідно відзначити і фінансові аспекти її створення, йдеться у повідомленні.
Вони досягаються оптимізацією роботи трансплантаційних втручань та економією коштів державного бюджету, шляхом приєднання до Державної служби України з питань трансплантації Всеукраїнського реєстру донорів гемопоетичних стовбурових клітин (кісткового мозку), наголошують у відомстві.
Також робочою групою підготовлено у новій редакції Закон "Про трансплантацію" з метою зміни існуючої презумпції незгоди на презумпцію згоди, що надасть кожному громадянину України право при житті висловити і юридично зафіксувати своє власне ставлення до трансплантації (а не віддавати таке рішення на розсуд рідних, як зараз).
Підготовлено й наказ МОЗ, яким затверджена інструкція з діагностики смерті мозку (перебуває на стадії громадського обговорення).
Робоча група розробить положення про бази забору органів, в якому буде передбачено введення посад трасплант-координаторів.
У МОЗ переконані, що створення Державної служби України з питань трансплантації як центрального органу виконавчої влади, основним завданням якої є реалізація державної політики у сфері діяльності, що пов'язана з трансплантацією органів, тканин і клітин, дасть змогу покращити якість надання трансплантаційної допомоги громадянам України, зменшить соціальну напругу, забезпечить надійний контроль за діяльністю, що пов'язана з трансплантацією, і покращить міжнародний імідж України як країни, у якій активно впроваджуються високі технології лкування та стандарти надання медичної допомоги.
