Про це повідомив у Рівному кореспонденту УНІАН заступник голови ради Інституту аналізу державної та регіональної політики, кандидат історичних наук Олег Савчук, коментуючи прийняття Верховною Радою України у першому читанні законопроекту «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

За словами експерта, українців, які були переселені в Україну з території Польщі внаслідок угоди між урядом тодішньої УРСР та Польським Комітетом національного визволення, можна вважати депортованими за національною ознакою, адже тодішні комуністичні режими СРСР та Польщі в такий спосіб вирішували «українське питання» на цих землях.

«Радянська влада називала цю акцію добровільною, однак це була депортація українців з усіма притаманними таким заходам звірствами й насильством. Вранці українські села оточували військові і до вечора вивозили всіх під корінь», - каже дослідник.

Відео дня

На думку О.Савчука, досі формальними перешкодами для встановлення такого статусу є те, що це переселення, хоч і супроводжувалось насиллям, злочинами та обманом, усе ж , згідно з міждержавною угодою, вважалося добровільним. Крім того, майже півмільйона українців, яких переселили у віддалені райони (головним чином у південну та східну частини України), вважалися забезпеченими майном та житлом, хоча своє основне майно вони втратили або залишили у Польщі, а жити на новому місці часто доводилося у землянках. Формально радянська влада відшкодувала ці втрати, але ці відшкодування були несправедливі, копійчані.

У Рівному О.Савчук взяв участь у презентації своєї книги про переселенців-холмщаків «Свої серед своїх. Депортації українців з Холмщини та Підляшшя».

У цьому дослідженні автор проаналізував особливості етнополітичних процесів на Холмщині і Підляшші наприкінці Другої світової війни і в перші повоєнні роки, дослідив депортаційну політику тоталітарних режимів Польщі та СРСР, спрямовану на радикальне розв’язання національного питання на польсько-українському пограниччі. У монографії також розповідається про репресивно-каральні заходи тодішнього польського уряду, спрямовані на ліквідацію політичної опозиції українців у Польщі та формування польської мононаціональної держави.