Про це на прес-конференції в УНІАН повідомила експерт Харківського Інституту соціальних досліджень Марія Колоколова, презентуючи результати проведеного у січні-червні ц.р. за замовленням Міжнародного фонду «Відродження» опитування щодо правових потреб ромського населення.
За даними дослідження, понад 60% ромів у Закарпатській та Черкаській, де проживає найбільше представників цієї національності, не працюють.
За словами М.Колоколової, дослідження показало, що найбільшою своєю проблемою роми вважають відсутність засобів до існування.
“На другому місці стоять проблеми у сфері роботи - 65% опитаних ромів не працюють взагалі. Дуже важливою проблемою, як сказали роми, є труднощі з оформленням документів. Далі – проблеми у сфері освіти, оскільки знову ж таки вони не мають грошей, роботи і документів, відповідно не можуть влаштувати своїх дітей в освітні заклади. Лише 50% опитаних, які мають дітей шкільного віку, віддали своїх дітей до школи”, - поінформувала М.Колоколова.
Також роми вказували, що мають проблеми з житлом та медичним обслуговуванням, відчувають дискримінацію з боку органів влади та місцевого населення.
“Аналіз причин зазначених проблем показав, що вони тісно пов’язані між собою і часто одні труднощі впливають на інші, можуть виникати інші проблеми в інших сферах”, - додала експерт.
Згідно з результатами дослідження, 49% ромів ледве зводять кінці з кінцями і 29% вказали, що їм не вистачає грошей на одяг та взуття.
Дослідження також показало, що серед шляхів подолання ромами проблем найбільше вирізняються такі: звернення за порадою до своїх родичів (63%), до авторитетного члена громади (41%), спроба домовитись з іншою стороною (37%).
“Крім того, у третині випадків роми намагаються звертатися до громадських організацій (33%). До органів влади, до судів звертався дуже малий відсоток опитаних”, - зазначила експерт.
Так, за її даними, 21% опитаних ромів вказав, що часто потребують допомоги юристів чи адвокатів при вирішенні своїх проблем; інколи - 46% респондентів. При цьому 79% вважають таку допомогу недоступною. Знову ж таки, основною перешкодою на шляху до отримання кваліфікованого юридичного супроводу є матеріальна незабезпеченість ромського населення (відповідь «дуже дорого» надали 51% опитаних).
Роми також наголошують на тому, що постійно піддаються дискримінації, як з боку представників державних органів, так і суспільства в цілому. Це породжує тотальну недовіру ромів до державних органів (майже 74% респондентів повністю або частково не довіряють державним органам). Зокрема, найбільш негативним є ставлення ромів до співробітників міліції, лікарень та управлінь праці та соціального захисту.
«Аналізуючи відкриті коментарі до відповідей, виявилося, що на такий розподіл впливає передусім те, що роми найчастіше контактують саме із зазначеними державними структурами, але результати цієї взаємодії для них є здебільшого негативними», - зауважила М.Колоколова.
За її словами, найпозитивніше роми ставлять до співробітників шкіл. “Роми кажуть, що школи вносять позитивний вклад в їхнє життя, це єдина перспектива, що їхні діти зможуть у майбутньому якось пробитися в житті. Але, за даними дослідження, як сказали експерти, приблизно лише третина ромських дітей ходить до школи”, - сказала М.Колоколова.
Під час дослідження фахівці взяли інтерв’ю у 100 ромів у Закарпатській та Черкаській областях та попросили заповнити анкети 51 експерта, які у своїй роботі постійно стикаються з представниками зазначеної національності. У ролі експертів в опитуванні взяли участь: співробітники управління охорони здоров’я та лікарі; управлінь освіти і науки та директори шкіл, в яких навчаються ромські діти; представники громадських організацій, які працюють із ромами; співробітники служби у справах дітей; співробітники управління у справах сім’ї, молоді та спорту; співробітники центрів зайнятості; міліціонери; співробітники управлінь праці та соціального захисту; співробітники органів реєстрації актів цивільного стану; представники місцевої виконавчої влади.
