Якби нардепи прийняли новий закон про трансплантацію, ці люди одержали б реальний шанс на порятунок, йдеться в сюжеті ТСН.
Кожен випадок пересадки серця в Україні – це навіть не виняток з правила, а справжня сенсація в українській трансплантології. Відтак про досвід білоруських колег, котрі масово рятують усіх хворих і ще встигають допомагати іноземцям, наші медики можуть лише мріяти.
Першу в історії України пересадку серця зробив кардіохірург зі світовим іменем Борис Тодуров. Відбулося це задовго до першої аналогічної операції в Білорусі. Тепер у сусідній країні діє "презумпція згоди" громадян на використання власних органів для збереження життя іншим людям, а машини з біоматеріалом супроводжують ексорти ДАІ. "Коли я віз перше серце, не було не те що супроводу ДАІ – у мене не було власної машини. Я його віз на попутці посеред ночі!", - згадує тепер уже директор "Київського міського центру серця" Тодуров. Востаннє в його закладі подібну операцію робили 5 років тому. Причина банальна – немає органів.
"Батьки молодих людей приходять, вони просто молять, плачуть. Удвічі прикріше, що ти – та людина, котра мусить за всіма правилам допомогти, і ти можеш це зробити, і робив, а на твоїх очах помирають люди", - зізнається лікар. Цьому виною – відсутність належного законодавчого нормування трансплантології. Орган у щойно померлої людини треба фахово вирізати та пересаджувати потребуючому, але операція можлива лише за умови згоди родичів померлого. На формальності витрачається надто багато часу, та й охоплені власним горем люди вкрай рідко згоджуються на таке донорство.
Нині лікарі пропонують коли вже не "презумпцію згоди", то принаймні можливість питати в дорослих громадян, чи хочуть вони після смерті мозку пожертвувати власні органи хворим українцям, а не перекладати це тяжке питання на плечі родичів. Проте щоб таку відмітку ставити в паспорт чи права, потрібен новий закон. Коли ця проблема не стосується особисто, тобто пересадка не потрібна дитині чи близькій людині – до трансплантації здорові українці в своїй більшості ставляться негативно. Медики запевняють: навіть якщо до посмертного донорства зголосяться 10% українців, це надасть можливість рятувати тих, хто помирає. А таких нараховують 2 тисячі на рік.
