Народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв оцінив роботу нового закону про мобілізацію після набуття ним чинності 18 травня. Зокрема, вплив на процес мобілізації, розуміння мобілізаційних спроможностей для обороноздатності країни та перспективи демобілізації.
В ефірі телемарафону депутат зазначив, що новий закон про мобілізацію був прийнятий для того, щоб внести зміни в низку законів, які в Україні регулюють не тільки мобілізаційний процес, але й інші супроводжуючі процеси.
"Я вважаю, тут потрібно дивитися, перш за все на цифри від наших Збройних Сил, від Генерального штабу щодо мобілізації. Наскільки я знаю, то цифри по кількості мобілізованих за останні місяці після вступу закону в дію, збільшились врази. З того, що чуємо від Міністерства оборони, вони досить позитивно оцінюють роботу цього закону. Звісно, що є багато ще недоліків, які потрібно виправляти. Вони виправляються на рівні підзаконних актів, на рівні постанов КМУ щодо питань мобілізації, в тому числі. Але, в принципі, все працює", - акцентував Чернєв.
Він додав, що всі бачать як добре працює "Резерв+", який дає розуміння мобілізаційних спроможностей для обороноздатності країни.
"Люди сьогодні більше все ж таки довіряють онлайн інструментам, ніж ТЦК і в цьому є певна провина самих ТЦК. Але, виконується те ж саме завдання, яке ставило Міноборони перед собою, розробляючи законопроект з яким ми працювали. Це перш за все зрозуміти мобілізаційний резерв, який є в Україні. Тому що дуже багато даних було не оновлено, було в старому вигляді, десь на папірцях, вони були загублені на тимчасово окупованих територіях. Зараз процес йде, думаю, він буде покращуватись постійно", - зазначив Чернєв.
Також заступник голови Комітету Ради з питань нацбезпеки розповів, наскільки реально на початку осені внесення законопроекту щодо демобілізації.
"У нас була зустріч з представниками Міністерства оборони і Генштабу, ми якраз хотіли почути їхню позицію щодо цього майбутнього законопроекту. Є позитивна динаміка. Дійсно, цифри (мобілізації-УНІАН), які є на сьогодні за травень і, думаю, що за червень, вони будуть врази більше, ніж до прийняття закону про мобілізацію. Але, має зберегтися така сама тенденція протягом декілька місяців, щоб говорити про сталі цифри. Задля того, щоб розуміти, що можна говорити про демобілізацію", - зазначив Чернєв.
Він додав, попередньо є домовленість, що треба подивитися по результатах літніх місяців, як буде йти мобілізаційний процес.
"Якщо цифри збережуться, то можна говорити про обговорення питання чи розробку законопроекту, який має розробити Міністерство оборони щодо питань демобілізації", - сказав Чернєв.
Мобілізація в Україні - деталі
Днями речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін інформував, що близько 2,3 млн українців вже оновили свої дані через додаток "Резерв+". За його словами додаток активно використовується військовозобов’язаними, призовниками та резервістам, що дає змогу оцінити мобілізаційні спроможності країни. Лазуткін зазначав, що серед тих людей, які оновили свої дані від 18 травня, є один мільйон і 100 тисяч військовозобов’язаних, які придатні до призову.
"Це важлива інформація, тому що багато заброньованих, багато тих, хто має право на відстрочку. Тобто мільйон і сто тисяч можуть бути мобілізованими і, відповідно, стати до лав Сил оборони", - пояснив він.
Новий закон про мобілізацію в Україні набрав чинності 18 травня.
Слід зазначити, що від початку оновлений законопроект про мобілізаційні заходи містив положення про демобілізацію військовослужбовців через 36 місяців служби, однак потім пункт про звільнення з військової служби вирішили прибрати. Таке рішення було ухвалено для того, щоб не ослабити українську армію під час повномасштабної війни проти країни-агресора.
