Серед найбільших мотиваторів для мобілізації є бажання захистити Україну і рідних та помста ворогу. Такі дані опитування дослідницької агенції Info Sapiens на замовлення Texty.org.ua щодо мобілізації.
Загалом 35% чоловіків серед тих, хто не має броні та ще не служить, готові мобілізуватися, коли надійде повістка. З них 15,8% - повністю готові, а 19% - швидше готові. При цьому 29,8% опитаних – зовсім не готові, 18,3% - швидше не готові, а 17,1% - не змогли відповісти.
Серед причин чому хочуть мобілізуватися: хочуть захистити Україну і свої рідних (таке твердження цілковито поділяють 32,7%, радше поділяють 38,3%), хочуть мститися і вбивати ворога (відповідно 27,6 і 37%), готові служити, якщо надійде повістка (15,9 і 34,6). Їх втомило буденне життя (13,3 і 20,4), приваблює висока зарплата і стабільність доходів (8,9 і 24,1).
Серед причин, які можуть відштовхувати людей від мобілізації, крім очевидної необхідності ризикувати своїм життям і здоровʼям та невизначеності строків служби також називають недостатнє матеріальне забезпечення, відсутність належного навчання та ймовірність потрапити до "поганого" командира. При цьому ймовірність потрапити до "поганого" командира лякає більше, ніж полон. Страх неналежного навчання навіть більший, ніж страх потрапити до "поганого" командира.
Мобілізація в Україні - деталі
Зараз у Верховній раді України готується до другого читання законопроект про мобілізацію. До нього надійшло понад 4 тисячі поправок, розгляд яких розпочав Комітет Верховної Ради країни з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Багато з цих правок дублюються. Комітет не підтримав норму про про блокування рахунків та обмеження виїзду людей за кордон.
Також не дійшли згоди щодо питання обмеження консульських послуг для українців за кордоном. Це питання також буде дискутуватися у майбутньому.
Заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв зазначає, що на друге читання в сесійну залу Верховної Ради законопроект про мобілізацію може бути винесено вже в березні. Проте тут постає головне питання – як законопроєкт проходитиме сесійну залу, адже кожен народний депутат має право поставити свою правку на голосування. Якщо таке відбудеться, то розгляд може затягнутися на тижні.
