Керівники Довженко-Центру одночасно приймають рішення, які протирічать одне одному. За цим може ховатись корупційна складова. Про це у Facebook написав головний редактор Ісландії Сергій Грішин.
Зокрема, не можуть порозумітися виконавчий директор та в.о. директора державної установи. Виконавчий директор та підписант Довженко-Центру Ігор Гладун, який водночас є керівником Фонду реабілітації та оздоровлення працівників, пенсіонерів та інвалідів МВС України, просив збільшити фінансування Довженко-Центру на 14 мільйонів гривень і вивести його з підпорядкування Держкіно. В цей же час в.о. директора Олена Гончарук приєднується до ініціативи кіноспільноти передати весь бюджет Держкіно на ЗСУ.
"Тобто: заберіть нас, Довженко-Центр, з підпорядкування Держкіно і дайте нам 14 лямів, а далі — давайте розкажемо, яке Держкіно у нас погане і непрофесійне, і попросимо Президента та уряд забрати в нього бюджет. І підписані згадані мною документи двома різними особами, що одночасно формально є керівниками Довженко-Центру. Один ходить та вистроює корупційні схеми, як ще заробити на державі та отримати наддоходи, а інша пише, що все віддати, бо ми "чесні та пухнасті", — написав Грішин.
Коментуючи збільшення бюджету Довженко-Центру на 14 млн грн, він нагадав, що установа не здійснює статутну діяльність, натомість здає 90% державних приміщень в оренду, від чого і отримує дохід. Попри це важлива державна установа залишається збитковою.
У 2019 році збитки склали 2,3 млн. грн., у 2020 – 9,4 млн. грн., у 2021 – 15,4 мл. грн. При чому, зазначає Грішин, керівниця Центру приховала збитки за 2021 рік у звітності, ймовірно, аби приховати неефективне управління. Крім того, вже тричі у 2022 році керівниця Центру за державні кошти провела незаконну переоцінку приміщень установи з метою збільшення їх вартості.
"Є підстави припускати, що штучне збільшення вартості будівель зроблено з метою створення видимості прибутковості Центру та приховування реальних збитків. І ще: вказані приміщення перебувають у занедбаному, буквально аварійному стані", — йдеться в дописі.
На думку автора, у цій ситуації суспільство може може бути свідком "витонченого, ідеального плану, де "руки знають, що роблять".
