Наприкінці жовтня Верховна Рада (після тривалих дискусій) зробила перший крок до заборони діяльності церков, які пов’язані з Москвою. 267 парламентарів натиснули зелену кнопку за урядовий законопроєкт, який передбачає припинення діяльності за рішенням суду релігійних організацій, які пов’язані з країною-окупантом відомий в народі як проєкт про заборону УПЦ(МП). Однак, як то кажуть, це був тільки перший тайм. Вирішальний бій – попереду.
Кажуть, ідею припинити діяльність УПЦ (МП) за зачиненими дверима обговорювали ще у 2021 році. Однак не лише задля боротьби з "агентами в рясах", а й політичних причин. Врешті, церква - це інструмент впливу на суспільні настрої і, з її допомогою, можна було б поборотися за електорат.
СБУ з початку війни викрила понад 60 кліриків УПЦ (МП), які працювали на РФ
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація заграла новими фарбами. Служба безпеки України повідомляла, що з початку повномасштабної війни викрила понад 60 кліриків УПЦ (МП), які працювали на РФ. Частина з них вже отримала вироки. За підсумками діяльності оперативників, "на гору" пішов документ з рекомендацією заборонити діяльність УПЦ (МП) через загрозу національній безпеці.
Але "рубати з плеча" не поспішали. По-перше, боялися масових протестів, бо у УПЦ (МП) все ж має найбільше парафій в Україні. По-друге, віряни – це, знову ж таки, виборці. Тому просто закрити УПЦ (МП) – це для багатьох народних обранців означає рубати сук, на якому сидиш. Ймовірно були певні сподівання, що після рішення синоду УПЦ (МП) про засудження агресії РФ та готовність діалогу з ПЦУ, почнеться відхід від Москви (в самій УПЦ (МП) переконують, що абсолютно автономні від РПЦ). Та і в монобільшості не було єдиної позиції стосовно церковного питання (і не лише через особистісні переконання парламентарів).
Однак наприкінці 2022-го року Рубікон було перейдено. Рада нацбезпеки дала фактичне зелене світло законодавчій підготовці заборони діяльності УПЦ (МП), а президент Володимир Зеленський запровадив санкції проти одного з впливових прихильників цієї церкви - екснардепа Вадима Новинського… Далі депутати схвалили у першому читанні проєкт, який передбачає заборону діяльності релігійної організації, пов’язаної з країною-окупантом, за рішенням суду. Перший тайм було виграно, але…
Прихильники УПЦ (МП) з подвійною енергією взялися за збереження статус-кво
Прихильники УПЦ (МП) з подвійною енергією взялися за збереження статус-кво. Сама церква найняла британську компанію Amsterdam & Partners LLP (одним з клієнтів якої, за "збігом обставин", є Новінський) представляти свої інтереси та "відповісти на атаки уряду України". Причому, натякнули (зокрема і депутатам) на кримінальну відповідальність в разі остаточного ухвалення проєкту закону. Міжнародний юрист Роберт Амстердам зокрема зазначив, що "ми спостерігаємо політичні переслідування та опортунізм" і взагалі законопроєкт 8371 – це "порушення міжнародно-правових зобов’язань України та власної Конституції".
Наступний крок – американський лобіст Вільям Берк, якого вже залучили Amsterdam & Partners LLP (за деякими даними, наразі йому нібито офіційно заплатили 7 тисяч доларів, а загалом послуги коштують 1400 доларів на годину). Чиї саме кошти було використано, можемо лише припускати, але він з усіх "прасок" вже почав розповідати про гоніння на УПЦ та порушення прав людини.
Це – лише перші кроки лобістів. Схоже, від них варто чекати й на інші "аргументи". Тим часом до США відправився десант прихильників рішення українського парламенту щодо заборони релігійних організацій, які пов’язані з Москвою.
Але інформаційного удару у відповідь поки що завдав лише митрополит Єпіфаній. В інтерв’ю "Голосу Америки" він заявив, що законопроект, який зараз перебуває у Верховній Раді, і який має на меті заборонити церквам зв'язки з країною-агресором, "захистить духовний простір України".
Попереду у заборони "московських" церков – непростий шлях. Ще перед голосуванням у першому читанні було незрозуміло, чи буде на табло 226 "за". Чимала група депутатів навіть у партії "Слуга народу" категорично не підтримують ініціативу. "Злі язики" стверджують, що не завжди лише з ідейних переконань. Інші ж взагалі не вважають церковну тему пріоритетом.
За ким буде наступний раунд? Побачимо на табло Верховної Ради.
Ярослав Конощук
