Жителі села Джурин, що на Вінниччині самовільно запустили штольні, де видобували пиляний вапняк. Їх закрили ще у 70-х роках минулого століття. Один блок вапняка з Джуринськоих копалень коштує 4 гривні.
Раз у три місяці інспектори управління Держгірпромнагляду пишуть приписи у прокуратуру, районну та обласну адміністрацію, аби закрили нелегальне виробництво. Адже люди там працюють вночі і не дотримуюються жодних правил безпеки.
Інспектори кажуть, ящо штольні не закрити – буде біда. Безрезультатна переписка між держслужбовцями триває уже декілька років.
Тіньове виробництво – не тільки небезпечне для людського життя, кажуть інспектори Держгірпромнагляду, воно завдає непоправної шкоди і навколишньому середовищу. Через порушення технологій видобутку у кілометрових штольнях може в будь-який момент статись обвал. Кілометрові копальні проходять під трасою державного значення та приватними будинками.
- Випилюється, як в підошвині, так і в потолочині, збільшується висота, що може привести до обвалення, а сама штольня проходить під трасою Немирів-Могилів-Подільський, там є житлові будинки, тому не відомо в який момент це може привести, до провал, - попереджає Олександр Прущак, державний гірничий інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Вінницькій області.
Незаконний видобуток проводять на чотирьох штольнях. І всі в районні знають про нелегальне виробництво. Однак влада каже, що кожен день чергувати у копальнях нікому. Тай штраф за вирізання корисних копалин загальнодержавного значення лише 170 гривень.
- Найкраще було б дійсно загорнути оці входи на гірничі видобутки, потужною технікою, якої в нас, на жаль, немає, - каже Сергій Гончарук, Джуринський сільський голова.
В районній адміністрації від штолень відхрещуються. Пояснення просте – копальні уже давно належать приватному власнику, а от за землю вже відповідає обласна влада.
- Просто взяти зараз бульдозер і все загорнути теж буде порушенням, тому що сьогодні Держгірпромнагляд повинен поставити певні умови. Райдержадміністрація не компетентна проводити дані роботи, - говорить Валерій Роздоба, заступник голови Шаргородської райдерж адміністрації.
А ще в райденрждміністарції переконані, що це не надовго. Бо вапнякові блоки не дуже рентабельний будівельний матеріал. Хоча кожний будинок у селах району споруджено саме з цього ракушняку. Єдиним законним способом вирішити проблему у адміністрації бачать в інвестиційній привабливості копалень. Обласна влада внесла Джуринське родовище в перелік об’єктів, які можна інвестувати. Але досі окрім місцевого населення видобувати там вапняк ніхто не зголосився.
