Стан села нині загрозливий, - оселі знелюднюються, населення уникає традиційних способів господарювання, молодь жити, господарювати та ростити на селі дітей не хоче.
Відтак, маємо відтік із села трудових ресурсів.
Зважаючи на те, що аграрний сектор в Україні завше був стабілізатором розвитку господарства, влада туго і зі скрипом, але все ж намагається повернутися до селянина обличчям.
А є чого. Як повідомив на засіданні «круглого столу» на тему «Стратегія регіонального розвитку Вінницької області на період до 2020 року та шляхи її реалізації» ректор Вінницького Національного аграрного університету нардеп Григорій Калетнік, в індивідуальних господарствах селян обробляється чотири з 32 мільйонів га посівних площ держави.
Вертикально інтегровані аграрні холдинги спеціалізуються тільки на високорентабельних культурах, тваринництво їх зазвичай не цікавить. А вже про соціальну відповідальність бізнесу на селі годі й говорити.
Запозичити іноземні рецепти порятунку села Україні не вдасться. Бо села як такого, скажімо, у Європі, немає. Там є осередки фермерства. А нашого, з садком вишневим коло хати, соціальною інфраструктурою, нажитою за радянських часів, - ніц.
Профільний комітет ВРУ, МінАПК та профільні наукові установи розробили національну програму розвитку села. А у Вінницькому Національному аграрному університеті науковці адаптували її до вінницьких реалій і пропонують запровадити на Поділлі програму розвитку сільських громад «Рідне село».
Як повідомив Григорій Калетнік, його вуз не лише теоретизує, а й береться стати однією зі сторін її впровадження на Вінниччині.
Йдеться про де, що з територіальними громадами укладатимуться договори, відповідно до яких на базі сільських шкіл створюватимуться комп’ютеризовані навчальні класи, де викладачі та студенти аграрного універу надаватимуть індивідуальним господарям консультації з правових питань, розповідатимуть про нормативні новації. Допомагатимуть налагодити ефективне домашнє господарство, навчать шукати ринки збуту продукції та азів економіки.
Причому, запевняє Калетнік, йдеться не про шаблонну програму, а вузькоспеціалізовані розробки для кожного села, або навіть його «кутків», Буде враховуватись, на чому тамтешні господарі спеціалізуються, чим цікавляться. Застосовуватимуться технології дистанційного навчання працівників індивідуального сектору.
