Підпишіться на нас в Google
Артилерія на війні в Україні суттєво змінила роль після масового поширення безпілотників. Якщо на початку повномасштабного вторгнення саме гармати значною мірою визначали характер бойових дій, то тепер значну частину ударів виконують дрони. Водночас повністю відмовитися від артилерії неможливо, оскільки вона здатна виконувати завдання, з якими безпілотники поки не справляються, пише TWZ.
Підполковник Віталій Корнієнко, командир 7-ї артилерійської бригади Національної гвардії України, в інтерв'ю українському виданню "Оборонка" розповів, що раніше гармати масово розміщували на позиціях і використовували для створення потужного артилерійського вогню. Тепер така тактика стала надто небезпечною через поширення розвідувальних і ударних дронів.
Офіцер зазначив, що замість великої кількості артилерійських снарядів для ураження окремих цілей дедалі частіше використовують FPV-дрони. За його словами, типовий артилерійський вогневий наліт нині може передбачати до 10 пострілів: спочатку кілька снарядів для визначення дальності, після чого здійснюється ураження цілі.
Кожен постріл також створює ризик виявлення позиції гармати. Тому артилерійські підрозділи змушені діяти значно обережніше.
Дрони та артилерія працюють разом
Одним із варіантів адаптації до нових умов стало об'єднання безпілотників та артилерії в межах однієї бригади.
Корнієнко пояснив, що дрони можуть знищувати ворожу артилерію та логістику, тоді як гармати використовуються для підтримки піхоти, ураження цілей і стримування штурмових груп.
Основні операції такої бригади зосереджуються на цілях на глибині близько 10 км і більше в тилу противника. Для ближчих цілей артилерія також може залучатися за потреби.
Водночас частину логістичних завдань поступово передають наземним роботизованим системам. Вони вже використовуються для доставки боєприпасів до позицій безпілотників та артилерії, а також їжі й пального для генераторів.
Чому артилерію поки не можна замінити дронами
За словами Корнієнка, нині близько 95% ударів у його підрозділі здійснюються безпілотниками. Проте артилерія залишається необхідною для виконання окремих завдань.
Зокрема, на деяких напрямках дрони не можуть дістатися до цілей через роботу засобів радіоелектронної боротьби. У таких випадках застосовують артилерію.
Її перевагою є те, що на політ снаряда не впливають радіоелектронні перешкоди. Крім того, артилерія може працювати за складних погодних умов – під час туману, сильного вітру чи снігу.
Офіцер наголосив, що завдання артилерії змістилося від масованого ураження противника до знищення, придушення та зупинки штурмових груп і бронетанкових колон.
Гармати ховають під землею
Через загрозу з боку дронів артилерійські позиції також змінилися. Якщо раніше на одній позиції могли розміщувати кілька гармат, то тепер така концентрація техніки створює надто великий ризик її знищення.
За словами Корнієнка, сучасна позиція артилерії заздалегідь готується та маскується. Вона може являти собою підземний капонір із прихованими під'їздами.
Перед розгортанням артилерії також використовують безпілотники для контролю повітряного простору над районом.
Які снаряди потрібні артилерії
Окремо тривають дискусії щодо використання снарядів різної дальності. Корнієнко виступив проти повної відмови від стандартних 155-мм боєприпасів M107, дальність яких залежно від пального становить близько 14–18 км.
Далекобійні варіанти можуть забезпечувати дальність близько 30 км або більше, однак вони дорожчі та дефіцитні. За словами офіцера, їхнє застосування також може призводити до швидшого зносу ствола та сильнішого дульного спалаху, який може демаскувати позицію.
На його думку, для більшості бригад оптимальним могло б бути співвідношення 60% далекобійних снарядів та 40% стандартних M107.
Українська "Богдана" отримала високу оцінку
Корнієнко також розповів про використання українських 155-мм самохідних артилерійських установок "Богдана". Його підрозділ був одним із перших, хто випробовував цю систему та передавав виробнику свої зауваження.
За словами офіцера, після вдосконалення конструкції "Богдана" стала надійною системою. Серед переваг він назвав швидке технічне обслуговування: у разі поломки ремонтна команда виробника може прибути до підрозділу, а гармату після ремонту повертають на позицію протягом кількох днів.
Порівнюючи її із західною переданою Україні технікою, Корнієнко зазначив, що із запчастинами для деяких іноземних систем виникають складнощі, через які пошкоджена гармата може тривалий час залишатися без використання.
Таким чином, масове поширення дронів суттєво змінило застосування артилерії на фронті, але не зробило її непотрібною. Гармати дедалі частіше використовуються разом із безпілотниками, виконуючи завдання, для яких дрони поки мають обмеження.
Артилерія на фронті - останні новини
Як повідомляв УНІАН, війна змінила не тільки українську артилерію, але й ворожу. На Олександрівському напрямку російські окупаційні війська продовжують наступальні дії, однак активність їхньої ствольної артилерії суттєво знизилася.
Заступник командира самохідного артилерійського дивізіону 141-ї окремої механізованої бригади, майор Роман Жучок із позивним Ковбой каже, що загальна ситуація на напрямку залишається відносно стабільною, хоча сезонні зміни вплинули на характер бойових дій.
