Росія та Україна адаптують тактику застосування безпілотників і озброєння у відповідь на поширення так званих "танків-їжаків" – бронемашин, оснащених імпровізованими шипами, дротами та тросами для захисту від FPV-дронів, пише Forbes.
Попри зростання ролі дронів, бронетехніка – танки, бойові машини піхоти та самохідна артилерія – залишається основою наступальних і оборонних операцій обох армій. Водночас ефективність ударів безпілотників суттєво обмежила використання броні, що сприяє позиційному глухому куту на фронті.
"Танки-їжаки" стали черговим етапом еволюції захисту бронетехніки. На відміну від "черепашачих танків", які майже повністю закривалися металевими каркасами, нова конструкція передбачає використання металевих шипів або пучків сталевих тросів, що виступають на 30–60 сантиметрів від корпусу. Вони змушують FPV-дрони детонувати або втрачати керування ще до контакту з бронею.
Такий захист, який зазвичай виготовляється безпосередньо в польових умовах, уже зафіксували як на російських танках Т-72 і Т-90 у районах Донецької та Запорізької областей, так і на українській бронетехніці, зокрема на БТР M113. У соціальних мережах поширюються відео, де військові обох сторін зварюють подібні конструкції до своїх машин.
У відповідь Росія та Україна почали застосовувати нові тактики дронових атак. Зокрема, все частіше використовуються багатошарові удари: спочатку FPV-дрон пошкоджує або частково руйнує конструкцію "їжака", після чого по цілі завдається удар важчим боєприпасом або баражувальним дроном.
Крім того, на безпілотники встановлюють вибухоутворюючі пенетратори, які здатні формувати високошвидкісний металевий снаряд і пробивати броню навіть при детонації на певній відстані від корпусу. За даними з відкритих джерел, такі рішення вже випробовують російські підрозділи з використанням волоконно-оптичних дронів.
Водночас "танки-їжаки" мають і серйозні недоліки. Додаткова маса знижує швидкість і маневреність бронетехніки, ускладнює подолання ровів і переправ через річки та підвищує навантаження на трансмісію. За свідченнями російських військових, окремі модифіковані машини виходили з ладу вже після кількох кілометрів руху.
Аналітики зазначають, що нинішні інновації мають тимчасовий характер. Як і під час протидії саморобним вибуховим пристроям у попередніх конфліктах, кожне нове захисне рішення швидко породжує відповідні способи його подолання. Це змушує обидві сторони війни постійно шукати нові підходи до захисту бронетехніки в умовах домінування дронів на полі бою.
Війна в Україні - останні новини з фронту
Як повідомляв УНІАН, втрати російської армії у війні проти України різко зросли, що дедалі більше ускладнює досягнення цілей, поставлених президентом РФ Володимиром Путіним.
Як пише Financial Times з посиланням на українських та західних чиновників, а також військових аналітиків, темпи російського просування на ключових ділянках фронту становлять лише від 15 до 70 метрів на день. Згідно зі звітом Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), це повільніше, ніж у більшості воєн за останні 100 років. При цьому загальні втрати Росії оцінюють щонайменше у 325 тисяч загиблих.
