Підпишіться на нас в Google
Росія активно намагається розвивати власні дрони-перехоплювачі для боротьби з українськими безпілотниками. Однак її основна система "Йолка" поки демонструє обмежену ефективність та не застосовується масово, пише Forbes.
Безпілотники-перехоплювачі стали одним із ключових елементів сучасної війни, оскільки дозволяють знищувати ударні дрони ще до того, як ті досягають цілі. Україна вже широко використовує такі системи, тоді як Росія робить ставку на легкий автономний перехоплювач "Йолка".
"Йолка" – це компактний дрон вагою близько 1,3 кг із дальністю дії до 4 км та максимальною швидкістю до 230 км/год. Його запускають із переносної установки, після чого бортовий комп’ютер самостійно супроводжує ціль за допомогою електрооптичної та інфрачервоної камер.
На відміну від багатьох українських перехоплювачів, російський дрон не має вибухової бойової частини. Замість цього він повинен фізично врізатися у ворожий безпілотник і знищити його кінетичним ударом.
Розробники вважають, що така схема дозволяє здешевити виробництво, спростити транспортування та зробити систему безпечнішою для операторів. Крім того, "Йолка" працює за принципом "вистрілив і забув", тому оператор після запуску може одразу змінити позицію.
Основна проблема – точність
Втім, саме відсутність вибухової частини стала головною слабкістю системи. Для успішного перехоплення "Йолка" повинна не просто наздогнати дрон, а влучити у критично важливий елемент – двигун, акумулятор або систему живлення.
Аналітики зазначають, що навіть пряме влучання не завжди гарантує знищення великого багатороторного безпілотника. У соцмережах уже з’являлися відео, де російський перехоплювач промахувався або не міг збити ціль після удару.
Додатковими проблемами для "Йолки" залишаються погана видимість та вітер, які можуть збивати дрон із траєкторії навіть попри використання автономної системи наведення.
Росія не змогла розгорнути систему масово
Попри заяви Москви про нарощування виробництва, "Йолка" досі використовується обмежено. Вперше систему помітили під час охорони параду Перемоги у Москві у 2025 році, але з того часу відео її бойового застосування залишаються поодинокими.
На передовій російські військові й надалі часто змушені використовувати звичайні рушниці та дробовики для боротьби з FPV-дронами на близькій дистанції.
Експерти пов’язують обмежене поширення "Йолки" з дефіцитом високотехнологічних компонентів. Для роботи дрона потрібні сучасні процесори, інфрачервоні камери та системи комп’ютерного бачення, доступ до яких ускладнений через санкції та залежність від іноземних поставок.
Водночас Україні, за даними аналітиків, уже вдалося масштабувати виробництво FPV-дронів до приблизно 200 тисяч одиниць на місяць.
Окрім "Йолки", Росія працює і над іншими системами. Серед них згадуються дрони-перехоплювачі "Кинжал" та система BOLT, яку планують інтегрувати з радіолокаційними мережами.
Проблеми російської зброї - останні новини
Як повідомляв УНІАН, російська гіперзвукова ракета "Орєшнік", яку Кремль подає як "неперехоплювану" зброю, має критичний недолік – низьку точність ударів. За даним WELT, попри швидкість понад 10 Махів і складність для систем ППО, її бойова ефективність у реальних атаках залишається обмеженою.
Ракета має проблеми з корекцією курсу на фінальному етапі польоту, що й знижує її точність. Саме тому "Орєшнік" називають парадоксальною зброєю: він надзвичайно складний для перехоплення, але водночас недостатньо точний для "хірургічних" ударів по окремих військових цілях.
