Росіяни більше поклоняються танкам, ніж Ісусу Христу / Flickr/Dmitriy Fomin

Війна стає новою релігією, а танк – об’єктом поклоніння. «Влада буквально молиться на ракети і святі танки, напевне, віруючи у силу зброї як в Господа Бога», - зауважив один соціолог.

Це було схоже на паломництво реліквії. Через всю Росію, від Владивостока до підмосковського міста Наро-Фомінськ, Транссибірською залізницею їхало 30 старих танків Т-34, пише Gazeta Wyborcza.  Дорогою залізних «ветеранів» вітали мешканці міст, оркестри і священики з хоругвами. ЗМІ писали про «найкращі машини Другої світової війни» і прямо зверталися до танків: «Вітаємо вдома, переможці!».

Щоправда, три десятка Т-34, попри всі дифірамби, не поверталися із розбитого Берліна. Вони ніколи там і не були. Ці танки не брали участі у Другій світовій війні. Зроблені вже після 1945 року, танки поверталися з Лаосу, якому колись СРСР їх продав. Тепер сильно застарілі, але на ходу, машини повернули Москві. Російські священики під час урочистостей кропили свяченою водою танки, на борту яких не було ані зірки Червоної армії, ані емблеми з національними російськими кольорами. Натомість на броні був зображений символ Місяця над рікою Меконг і єдності лаоського народу під режимом комуністів.

Відео дня

Читайте такожBusiness Insider: Пропаганда Росії марно намагається загладити провал Т-14 за допомогою Т-34

Але все це зовсім не заважало обрядам воєнної літургії, до якої росіяни вже звикли. Кожного року на 9 травня на Білоруський вокзал в Москві прибувають прикрашені квітами і портретами Йосипа Сталіна паровози. Вони тягнуть вагони з «переможцями» з Берліна, які, судячи з вигляду, в часи війни були або дітьми, або ще не народилися. Але молодь все одно з ентузіазмом і сльозами на очах вітає цих самозванців як справжніх героїв.

Того ж дня вулицями російської столиці й інших міст проходить так званий «Марш безсмертного полку». Люди несуть портрети «безсмертних солдатів» - своїх близьких, які брали участь у війні СРСР проти Третього рейху. Але в загиблих дехто і справді бачить «безсмертних». Три роки директор Інституту економічних стратегій російської академії наук Олександр Агрєєв цілком серйозно запропонував наділити мертвих виборчим правом. Завдяки цьому герої змогли б долучитися до «розбудови вітчизни, за яку воювали». Минулого року на московський марш «Полку» вийшло 8% мешканців Москви. Це в чотири рази більше, ніж було вірян у 1110 православних соборах і святинях російської столиці на Різдво.

Росіяни ставлять 9 травня значно вище, ніж Великдень чи Різдво. День перемоги святкують в кожному домі, в кожній сім’ї як «свято зі сльозами на очах». А до церков у найважливіші для християн дні приходить лише 2% жителів РФ.

Разом з тим, культ війни в Росії якось зміг змішатися з православ’ям. В місті Кубінка поблизу Москви з’явилася незвичайна «святиня кольору хакі», того ж таки, яким армія вкриває всі свої танки і ракети. 95-метрова церква, в якій можуть зібратися до 6 тисяч вірян, своєю формою нагадує велетенську балістичну ракету. Церква буде увінчана п’ятьма куполами. Головний з них присвячений Воскресінню Господньому, а під іншими мають діяти каплиці, кожна з яких носить ім’я покровителя чотирьох родів військ Росії. А на завершення побудови церви, яку мають відкрити до 75-ї річниці перемоги, «в жертву» будуть принесені вороги. Сходи собору будуть виготовлені з металу переплавлених нацистських танків, які в часи війни були захоплені як трофеї.

Читайте такожForeign Policy: Росії вигідніше вивести війська з України й зупинити війну

Соціолог Ігор Ейдман нещодавно написав про «секту прихильників танків».

«Неоязичницька релігія війни стає в Росії державною. До культу перемоги, предків-воїнів, армії додається ще й поклоніння зброї. При цьому відбувається поклоніння як міфічним суперракетам, так і старій зброї. Літургія релігії війни витісняє традиційні християнські ікони. Влада буквально молиться на ракети і священні танки, віруючи в силу зброї, як в Господа Бога», - зауважив він.

У простих росіян буде можливість поклонятися старим Т-34, які приїхали з Лаосу на батьківщину. Частина машин стане пам’ятниками на постаментах у різних містах Росії, а частина буде їздити на площах під час військових парадів.