Франція, Німеччина й Італія стали головними цілями для Росії в рамках її спроб вплинути на хід виборів Європарламенту. Про це йдеться у новому звіті, складеному Зовнішньою розвідкою Естонії. Головна мета Москви – перетворити європейський орган на підсилювач своєї пропаганди проти ЄС.
При цьому, втручання у вибори відбуваються на тлі підготовки до можливої військової сутички з силами НАТО, яка може початися після прозахідних змін у Білорусі, пише EUObserver.
Читайте такожЄвропарламент визнав Росію головним джерелом дезінформації в Європі
«Кремль, вірогідно, зосередиться на великих країнах-учасницях: Німеччині, Франції й Італії, — де він сподівається отримати найбільше лояльних членів парламенту. Саме тут деякі політичні партії чітко висловлюють свою підтримку нинішній політиці Кремля щодо Заходу», - йдеться у звіті естонських розвідників, які нагадують про діяльність німецької партії «Альтернатива для Німеччини», французького «Національного фронту» й італійської «Ліги».
У звіті зазначається, що Москва не змогла створити «ефективну парасолькову організацію в ЄС» чи «міжнародний союз правих популістів». Однак, це може змінитися, якщо результати виборів у ЄС будуть більш прийнятними для Росії. При цьому, зауважується, що російські методи втручання у чужі політичні процеси такі ж, які спостерігалися під час виборів у США, Франції й Німеччині впродовж останніх років.
«Росія підтримує своїх союзників через підконтрольні їй ЗМІ, організацію зустрічей високого рівня і візитів, які привертають увагу ЗМІ, вона надає таємну фінансову підтримку, якщо необхідно, і дискредитує опонентів (викрадаючи й публікуючи внутрішню інформацію). Російські агенти умисне поширюють фальшиву інформацію у соціальних мережах», - зауважують в розвідці Естонії.
Читайте такожПутін після зустрічі з Лукашенком: повністю незалежних держав у світі не існує
Також у звіті вказано, що Росія нарощує військові сили на своїх західних кордонах. А її останні військові навчання демонструють, що вона «готується до можливої війни вздовж широкого фронту і тренується вести інтенсивний конфлікт з НАТО».
Естонські розвідники визнають, що вірогідність такого конфлікту «невелика». Але якщо Росія відчує загрозу можливого розколу зі старим союзником Білоруссю, вона може використати військову силу проти сусідньої країни, як це було в Україні й Грузії. Крім того, на думку розвідників, Москва може наважитися на удар по країнах Балтії, щоб «змінити баланс військових сил» у регіоні.
«Згідно з нашими оцінками, якщо будь-що станеться з президентом Білорусі Олександром Лукашенком особисто або з його режимом, з’явиться дуже високий ризик початку військових дій з боку Росії, націлених на те, щоб не дозволити Білорусі стати прозахідною демократією», - зауважують в Таллінні.
