2 квітня цього року бойовики сомалійського угруповання «Аль-Шабаб» здійснили жорстокий напад на Університет кенійського міста Гарісса (Garissa), жертвами якого за останніми даними стали 148 осіб, в основному студентів-християн.
Саме місто Гарісса знаходиться на відстані близько 100 кілометрів від кордону із Сомалі, де вже майже 25 років не вщухає громадянська війна, яку ведуть між собою чисельні клани та ісламісти з «Аль-Шабаб».
Що таке «Аль-Шабаб»?
Не заглиблюючись далеко у складну і доволі драматичну історію Сомалі можна зазначити, що у 2006 році з радикальної фракції Союзу ісламських судів, яка у 2005 році завдала поразки чисельним ватажкам озброєних банд і на короткий час взяла столицю Сомалі - Могадішо під свій контроль, виникло екстремістське угруповання «Аль-Шабаб», що у перекладі з арабської мови означає „молодь” (повна назва – «Harakat Al Shabaab Al Mujahidin», сповідує фундаменталістську ісламську ідеологію, за різними оцінками нараховує 5-7 тисяч бойовиків).
16 жовтня 2011 року Збройні сили Республіки Кенія розпочали масштабну військову операцію на території Сомалі, яка отримала назву «Операція захист нації». Метою військової операції було забезпечення безпеки на кенійсько-сомалійському кордоні та знищення бойовиків і баз сомалійського екстремістського угруповання «Аль-Шабаб».
Головними причинами операції стали: постійне збільшення потоку біженців до Кенії із Сомалі, прагнення угруповання «Аль-Шабаб» дестабілізувати ситуацію в Кенії та регіоні, намагання радикальних ісламістів здійснювати пропагандистську роботу і активно рекрутувати до своїх лав кенійців сомалійського походження, неодноразові спроби «Аль-Шабаб» організувати терористичні акти в Кенії, зокрема у Найробі.
Безпосереднім приводом операції стали резонансні захоплення бойовиками «Аль-Шабаб» у вересні/жовтні 2011 року іноземців (громадян Великобританії, Франції, Іспанії) на території Кенії, що спричинило суттєве погіршення ситуації у сфері безпеки та завдало значних збитків туристичній галузі, яка є одним основних джерел валютних надходжень до кенійського бюджету.
«Операція захист нації» в основному здійснювалась армійськими підрозділами (за наявною інформацією, 3-4 тисячі військових, бронетранспортери, у т.ч. „Panhard AML” (Франція), артилерія, броньовані автомобілі „Puma M26” (ПАР) та „Humvee” (США), підтримку яким надавали ВПС Кенії. ВМС Кенії патрулювали узбережжя Сомалі. Станом на кінець листопада 2011 року кенійським Збройним силам вдалося встановити контроль над частиною південного Сомалі, однак надалі операція явно загальмувалась.
Так, ще тоді обізнані експерти попереджали, що ідеологія, яку сповідує „Аль-Шабаб”, має у Сомалі певну підтримку серед населення, втомленого десятиріччями хаосу і збройної боротьби між кланами. Тому, незважаючи на послаблення у суто військовому плані, „Аль-Шабаб” може перегрупуватись і перейти до тактики партизанських дій, а також збільшити кількість терористичних актів у сусідніх країнах, зокрема в Кенії, де угруповання має багато прибічників.
Нажаль, їхні прогнози виправдалися.
Зокрема, 21 вересня 2013 року «Аль-Шабаб» здійснило напад на найбільш популярний серед іноземців і заможних кенійців торговельно-розважальний комплекс «Вестгейт» в столиці Кенії - Найробі, внаслідок якого загинуло щонайменш 67 осіб.
22 листопада 2014 року бойовики «Аль-Шабаб» вбили 19 немусульман у Північно-Східній Кенії, а 2 грудня – 36 робітників у тому ж прикордонному регіоні.
Що ж далі?
Можна констатувати, що Сомалі фактично стала „африканським Афганістаном” з точки зору дестабілізуючого впливу в регіоні, хоча у деяких, зокрема безпекових аспектах, ситуація в країні є навіть гіршою. Операція проти «Аль-Шабаб» не дає відчутних результатів. Бойовики швидко адаптуються до тактики урядових військ, мають чисельних і надійних інформаторів та завдають ударів у найбільш неочікуваних місцях.
Контррозвідка і розвідка Збройних сил Кенії та Національна розвідувальна служба (National Intelligence Service, NIS) наразі програють протистояння терористам. Вірогідно, що акції «Аль-Шабаб», на жаль, будуть продовжуватися й надалі, а кількість жертв буде збільшуватися. Навряд чи матимуть тривалий ефект удари ВПС Кенії по базам «Аль-Шабаб» у Сомалі нанесені 6 квітня, адже вони безсумнівно розраховані, насамперед, на PR в середині країні.
Аналіз наявної інформації дає серйозні підстави вважати, що «Аль-Шабаб» встановила і підтримує контакти з «Ісламською державою» на Близькому Сході, а її активізація пов’язана (а можливо і скоординована) з нещодавніми терористичними нападами останньої в Північній Африці. Більш того, вона не полишає спроб радикалізувати близько 70 мільйонів мусульман у прилеглих до Сомалі районах Східної Африки. Адже, сьогодні для багатьох вже є очевидним, що джихадизм становить загрозу всюди, де є нестабільні регіони, наявна значна мусульманська громада та існують великі соціально-економічні проблеми.
Сучасні демографічні тренди свідчать про стрімке зростання частки мусульман практично у всіх регіонах Африки на Південь від Сахари, що за певних обставин (соціально-економічні проблеми, боротьба за ресурси, вплив екстремістів) може спричинити серйозне міжрелігійне протистояння на континенті та зашкодити слабким паросткам демократії і економічного розвитку.
Власне кажучи у світі з кінця 90-х років йде глобальна війна між свободою і тиранією, які форми остання не набирала б. Ми, в Україні, дуже довго не хотіли (або не були спроможні) цього помічати. До того часу, поки самі не стали жертвою агресії путінського режиму…
Вочевидь, сьогодні нам прийдеться швидко адаптуватися до життя у зовсім нових для нас реаліях, де вміння поєднувати демократію, розвиток економіки, громадянські свободи та безпеку стане найбільшим іспитом для нової української влади.
Олег Бєлоколос
