Пленум Верховного суду РФ 10 червня роз`яснив 108-му статтю Кримінально-процесуального кодексу Росії, заборонивши брати під варту осіб, які скоїли економічні злочини в ході підприємницької діяльності. Про це пише "Коммерсант". Раніше суди, як правило, відмовляли в клопотаннях про заміну арешту на інший запобіжний захід.
У квітні 2010 року в першу частину 108-ї статті КПК за ініціативою Президента РФ Дмитра МЕДВЕДЄВА були внесені суттєві зміни, які обмежили застосування арешту до підприємців. Нові положення заборонили брати під варту обвинувачених за статтями 159 (шахрайство), 160 (привласнення або розтрата), 165 (завдання майнових збитків шляхом обману або зловживання довірою) і 174 (легалізація злочинних доходів) Кримінального кодексу.
Як заявив голова Верховного суду РФ Вячеслав ЛЕБЕДЄВ, із моменту ухвалення цих поправок пройшло лише два місяці, тож досвід їх застосування невеликий. До судів надійшло 37 клопотань про арешт громадян за вищезгаданими статтями. З них 16 було задоволено, а 21 - відхилено. З 44 клопотань слідства про продовження арешту задоволено було 29.
В.ЛЕБЕДЄВ додав, що в невиконанні поправок до 108-ї статті винне, перш за все, саме слідство. За його словами, у 80 відсотків випадків при зверненні до суду з клопотаннями про арешт обвинувачених у шахрайстві, слідчі "забували" вказати, що злочини відносяться до сфери підприємництва. Часто судді звертали увагу слідства на те, що стаття діє з квітня в новій редакції.
Цікаво, що на екс-власника "Юкосу" Михайла ХОДОРКОВСЬКОГО, який відбуває термін саме за статтями 160 і 174, нові правила теж розповсюджуються, зазначає Лента.ру. 14 травня ц.р. Хамовнічеський суд продовжив терміни утримання під вартою М.ХОДОРКОВСЬКОМУ і Платону ЛЕБЕДЄВУ. Згодом Мосміськсуд залишив рішення Хамовнічеського суду в силі, пославшись на те, що інкриміновані їм злочини "не відносяться до сфери підприємницької діяльності в тому сенсі, який законодавець передбачив у 108-й статті КПК".
В.ЛЕБЕДЄВ ухилився від прямої відповіді на запитання про М.ХОДОРКОВСЬКОГО. Проте він зазначив, що при застосуванні закону слід "керуватися правовим сенсом, а не революційною ненавистю бідного до багатого".
