Видатний австрійський учений зробив великий внесок у розвиток фізики, що підтверджують його численні членства в академіях наук у всьому світі та звання Нобелівського лауреата, отримане в 1933 році. Так, йому належать формулювання багатьох важливих принципів квантової теорії.
Однак для широкого загалу він відомий передусім своїм знаним парадоксом про "кота Шредінгера". Критикуючи загальноприйняту концепцію, згідно з якою радіоактивне ядро атома, за яким наразі ніхто не спостерігає, описується як таке, що перебуває одночасно в двох станах - розпаду і цілісності, австрійський фізик запропонував уявну експериментальну ситуацію з котом.
На тему: Google відзначив 130-річчя Франца Кафки
Якщо посадити кота в повністю закриту від спостереження коробку, де є ємність з отруйною речовиною, яку відкриває процес розпаду радіоактивного ядра, і є одне таке ядро, то, відповідно до прийнятої традиції опису, дане ядро для дослідника є одночасно таким, що розпалося і таким, що не розпалося. Відповідно, отрута одночасно спрацювала і ні, а кіт є одночасно живим і мертвим, поки дослідник не відкриє коробку і не побачить, що ж таки сталося.
Дотепний і вишуканий, парадокс "кота Шредінгера" вийшов далеко за межі теорії фізики, ставши впізнаваним образом популярної культури.
