Експерти не виключають, що в Європі і США можуть зняти заборону на продаж іранської нафти і повторити сценарій розвалу СРСР, тим більше, що Іран оголосив про припинення своїх ядерних програм, пише Еlise.com.ua.
Схоже, що в цьому й полягає план Обами щодо знищення Путіна. Не відмовитися, від російських енергоносіїв, що може дуже серйозно вдарити по економіці європейських країн, а пустити Іран зі своєю нафтою на світовий ринок, що в кінцевому підсумку призведе до обвалу цін.
Путін, все це розумів, ще в січні цього року, коли вже мабуть був план анексії Криму, і дестабілізації ситуації в Україні , вже був остаточно розроблений. Тому він вирішив грати на випередження, пропонуючи Ірану, угоду на 20 млрд. дол. Мова йшла про постачання 500 тис. барелів (близько 68,5 тис. тонн) на добу, причому оплачувати цю нафту Росія повинна не грошима, а товарами та обладнанням свого виробництва. Зокрема йшлося про продукцію металургійного сектора, машинобудування та енергетичне обладнання.
Вперше про контракт з Іраном заговорили ще в січні, і вже тоді Сполучені Штати виступили проти, оскільки він порушує домовленість про санкції проти Ірану (введені в 2012 році санкції стосуються в тому числі і обмежень на купівлю іранської нафти). На початку квітня стало відомо, що російський уряд обговорює схему поставок нафти з Ірану, і Міністерство енергетики готується вибрати компанію, яка буде займатися трейдингом.
У відповідь на це американський мінфін попередив, що укладання нафтової угоди з Іраном може стати підставою для введення американських санкцій вже проти Росії, точніше «будь-якої організації або особи, причетних до такої домовленості».
Правда, які саме можуть бути вжиті заходи, міністр фінансів Джейкоб Лью не уточнив.
Росія в свою чергу заявила, що визнає відносно Ірану тільки санкції Ради Безпеки ООН. Мова йде про заборону на продаж Ірану важкого озброєння. Санкції були введені в 2010 році через стурбованість країн - членів ООН іранською ядерною програмою.
Інтерес Ірану в даному випадку зрозумілий. «У Ірану зараз дуже складне економічне становище, санкції душать його економіку. Тому іранський уряд робить все, щоб їх позбутися», - говорить старший науковий співробітник Інституту сходознавства професор Володимир Сажин.
До введення нафтових санкцій Іран виробляв близько 4,2 млн барелів нафти на добу, близько 2,5 млн барелів йшло на експорт.
Після введення санкцій експортні обсяги знизилися приблизно до 1 млн барелів на добу. «Не виключено, що потенційний договір з Росією - це спроба Ірану частково відновити експорт, - вважає Сажин. - Причому обсяги (500 тис. барелів на добу) для Ірану дуже великі. Для порівняння, в Китай зараз Іран поставляє близько 420 тис. барелів на добу».
Читайте такожІран сподівається до 20 липня підписати угоду щодо ядерної програми з "шісткою"
Частка доходів від продажу нафти в держбюджеті Ірану склала в минулому фінансовому році (завершився 20 березня) 41% від загальних надходжень бюджету, заявив глава Вищої ревізійного суду Ірану Амін Хосейн Рахімі (цитата по агентству Shana). За його словами, 35% доходів держбюджету країни було забезпечено за рахунок надходжень від податків, а 65% - інших джерел доходів.
За словами експерта, зараз переговори Ірану з шісткою міжнародних посередників (постійні члени Ради Безпеки ООН плюс Німеччина) з іранської ядерної проблеми йдуть в позитивному ключі, Іран виконує домовленості, досягнуті в листопаді минулого року, що стосуються його ядерної програми і, зокрема, збагачення урану. Мета переговорів - розробка широкомасштабного договору, який знімає ядерну проблему ІРІ з порядку денного світової політики.
«Якщо питання з іранською ядерною програмою буде вирішено остаточно, можна чекати скасування санкцій», - прогнозує Сажин.
І в цьому плані дуже важливо, чи буде російсько-іранську угоду укладено до скасування санкцій чи після. Юридично Сполучені Штати і Євросоюз не зможуть заборонити Росії закуповувати іранську нафту, оскільки Росія визнає тільки санкції Ради Безпеки ООН.
«Однак просто так Захід російсько-іранську нафтову угоду не залишить, і якщо не безпосередньо, то опосередковано спробує ускладнити закордонну діяльність російських бізнесменів», - попереджає Сажин.
При цьому на перший погляд не дуже зрозуміло, навіщо Росії взагалі потрібна іранська нафта. Дефіциту сирої нафти в країні немає і не передбачається. В минулому році було видобуто 523,3 млн тонн, з яких 236,6 млн тонн були спрямовані на експорт. «З іншого боку, експорт російської нафти поступово знижується (в 2012 році Росія експортувала 239,9 млн тонн), - зазначає аналітик Райффазенбанку Андрій Поліщук. - Це пов'язано з тим, що більше сирої нафти стали споживати російські нафтопереробні заводи, які зараз перебувають у процесі модернізації». Таким чином, іранська нафта, на думку Поліщука, може бути реекспортована.
Таким чином, Росія б контролювала дуже істотно і Іранський нафторинок
Але схоже, що Іран свій вибір зробив і він не на користь Путіна. Кільце стискається.
