Якщо коротко, то Спеціальний трибунал потрібен, щоб притягнути до кримінальної відповідальності політичне та військове керівництва РФ за злочин агресії. Адже на злочин агресії чинні міжнародні судові інституції, такі як Міжнародний суд ООН або Європейський суд з прав людини, не поширюють свою юрисдикцію.

Наприклад, Міжнародний кримінальний суд не є тільки судом в класичному розумінні цього поняття. Він поєднує в собі як функції по ініціюванню та розслідуванню злочину, так і функції по розгляду висунутого обвинувачення та притягнення винних осіб до відповідальності за вчинені злочини.

МКС здійснює свою діяльність на підставі Римського статуту. Цей документ регламентує діяльність Міжнародного кримінального суду: встановлює функції, юрисдикцію і структуру суду. Тож МКС поширює свою юрисдикцію на злочини, вчинені після набуття чинності Римського статуту та щодо держав, які визнали цей статут, тобто визнали юрисдикцію МКС (статті 11 та 12 Римського статуту). МКС також може поширювати свою юрисдикцію на державу, яка не ратифікувала Римський статут, проте визнала здійснення МКС юрисдикції стосовно відповідного злочину (п. 3 ст. 12 Римського статуту).

Відео дня

Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, проте не ратифікувала його. А РФ ще у 2016 році відкликала свій підпис під Римським статутом.

Разом з тим, МКС розслідує три з чотирьох груп злочинів, вчинених на території України, на які поширюється юрисдикція суду: злочини геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини, що були вчинені РФ на території України.

РФ не визнає юрисдикцію МКС

Відповідне кримінальне розслідування було ініційоване 28 лютого 2022 року особисто Прокурором МКС після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну. Адже Україна ще у вересні 2015 року визнала юрисдикцію МКС щодо злочинів, скоєних на території України з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, а надалі подовжила цей період на відкритій основі, щоб охопити імовірні злочини, які тривають та вчинені РФ.

Оскільки РФ не визнає юрисдикцію МКС, відносно Росії не може бути здійснено розслідування щодо четвертої категорії злочинів – злочин агресії. Адже розслідування за статтею 8-bis Римського статуту, яка закріплює агресію як злочин, може бути здійснене тільки стосовно країни, котра ратифікувала цей міжнародний договір (з усіма відповідними поправками), або якщо відповідне питання розслідування злочину агресії ініціювала Рада безпеки ООН.

З ймовірністю у 100% можна стверджувати, що відповідне питання буде ветоване РФ, як постійним членом Ради безпеки ООН.

Тобто можна стверджувати, що Спеціальний трибунал для політичного та військового керівництва РФ потрібен для притягнення їх до кримінальної відповідальності за злочин агресії відносно України. В інакший спосіб притягнути політичне та військове керівництва РФ до кримінальної відповідальності за злочин агресію проти України буде неможливо.

Історія знає випадки створення Спеціальних трибуналів. Вони створювалися і після Першої світової війни (Лейпцизькі процеси 1921 року) і після Другої світової війни (Нюрнберзький трибунал (1945–1946), Токійський трибунал (1946–1948)) і вже, так би мовити, в наш час (Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії (1993–2017), Міжнародний трибунал щодо Руанди (1994–2016), Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне (2002–2013)).

При цьому, здебільшого створення та робота Спеціальних трибуналів відбувається за більш-менш однаковою процедурою.

Так, відповідно до існуючих прецедентів Спеціальний трибунал створювався:

  • за домовленістю країн-переможців у війні (приклад: Нюрнберзький трибунал (1945–1946);
  • в рамках ООН на підставі резолюції Ради Безпеки ООН (Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії (1993–2017);
  • на підставі міжнародної угоди. Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне (2002–2013), який був створений на підставі міжнародного договору між урядом Сьєрра-Леоне та ООН та діяв у столиці країни Фрітауні.

Слід зазначити, що на сьогодні в Україні розглядають схожі концепції створення Спеціального трибуналу для військово-політичного керівництва РФ. Зокрема у грудні 2022 року Посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич в одному з інтерв’ю зазначив, що є три шляхи створення спецтрибуналу. Мова про угоду з ООН, багатосторонній договір між Україною та певною кількістю інших держав, або угода між Україною та ЄС, Радою Європи чи обома цими організаціями.

Для Спецтрибуналу по РФ буде розроблений спеціальний регламент

Що ж до безпосередньої роботи Спеціального трибуналу по РФ, то, скоріше за все, його діяльність буде базуватися на принципах, закріплених в Римському статуті Міжнародного кримінального суду. При цьому для Спеціального трибуналу по РФ буде розроблений окремий спеціальний регламент, який буде встановлювати функції, юрисдикцію і структуру суду.

Таким чином, скоріше за все, за своєю процедурою розгляд воєнних злочинів Спеціальним трибуналом по РФ мало чим буде відрізнятися від розгляду воєнних злочинів Міжнародним кримінальним судом.

Дмитро Лазебний, адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери"