Останні публічні пропозиції щодо відновлення чи формування нової парламентської коаліції свідчать про те, що вирішення цього питання відбуваєтся не в ракурсі загальнодержавних інтересів, а радше як спроба задоволення особистісних і корпоративних інтересів.
Передусім, викликає подив, чому Блок Юлії Тимошенко, звернувшись до Нашої України – Народної Самооборони щодо продовження дії коаліції, не запропонував конкретних засад її діяльності. Замість цього Блок Тимошенко повів переговори, акцентуючи на кадрових питаннях (Партія регіонів на відміну від БЮТ, подала хоча б туманні пропозиції щодо ідеологічних та економічних засад нової коаліції).
Також дивує позиція НУ–НС, яка на передній план висуває кадрові питання й лише на другому плані розглядає засади діяльності коаліції.
На мою думку, базою коаліційної угоди, чи БЮТ з НУ–НС та Блоком Литвина, чи ПР та НУ–НС, мають бути виключно ідеологічні, економічні та політичні принципи.
Погоджуюся, що засадами діяльності коаліції у будь-якому її форматі безсумнівними й незаперечними повинні стати такі задекларовані фігурантами пункти:
– мораторій на будь-які дії щодо мовного питання;
– безумовне виведення у 2017 році ЧФ РФ з України;
– недопустимість приватизації та створення консорціуму з управління ГТС.
Водночас згадані пункти є неповними і потребують обов’язкового включення ще трьох:
– продовження освітньої реформи в контексті незалежного тестування;
– негайна реформа НАК "Нафтогаз України" шляхом його поділу на три складові структури, котрі займатимуться відповідно продажем газу, його транспортуванням і зберіганням, та видобуванням. Проведення модернізації ГТС відповідно до Брюссельських домовленостей;
– неприпустимість повернення в Україну "Венко – Прикерченська. Ltd". Шельф залишається у виключній власності держави та управлінні нею.
Без останнього пункту укладення будь-якої угоди між БЮТ, НУ–НС і Блоком Литвина чи між ПР і НУ–НС виглядатиме як завуальована спроба повернути до життя "Венко-Прикерченська. Ltd". А це є абсолютно недопустимим з точки зору інтересів енергетичної та національної безпеки України.
Тільки узгодивши ідеологічні засади діяльності коаліції у названих аспектах, можна розглядати питання, хто буде прем’єр-міністром України.
При цьому буде більш природно, якщо ідеологічні засади старого-нового прем’єра, задекларовані ним раніше, не розбігатимуться з засадами діяльності коаліції.
Вищенаведене в жодному разі не розглядається як рецепт побудови щасливої України для людей. Ідеться лише про збереження на цьому етапі залишків енергетичної, економічної та національної незалежності як фундаменту завтрашнього прогресу.
1 березня2010 року
Ярослав Лесюк, екс-радник президента Ющенка
