В Україні нова мода – «антиТабачні» кампанії: одні вдають, що виліт Табачника з крісла міністра разом вирішить усі проблеми вітчизняної освіти, інші – цілком серйозно з зовнішніми проявами цієї дурості борються. Дитячий сад, штанці на лямках.
За що стоїмо, православні? Поверніть нам нашу улюблену систему тестування по-вакарчуківськи. А ви персонально намагалися ЧЕРЕЗ ЦЕ ПРОЙТИ? Моя донька вступала в 2008-му – ми пройшли через це пекло. І смію вас запевнити, ні в кого з моїх знайомих (з тих, хто або чиї діти зуміли вижити в тому геноциді абітурієнтів) язик не ворухнеться сказати добре слово про вступну кампанію-2008.
Ви криєте Табачника за те, що збирається, супостат, змінити правила вступу за кілька місяців до початку зовнішнього тестування. Що ж ви мовчали, коли в період лютого-липня 2008-го Вакарчук, дай Бог пам`яті, поміняв правила вступу п`ять разів! Та до вересня рази зо три мінялися правила і терміни зарахування.
За моїм скромним розумінням, результат моєї доньки на ЗНО – в районі 190 балів з кожного предмету – мав дати повну гарантію спокійного вступу практично до будь-якого вузу. Аби ж то! Моя дитина вставала о 5-й ранку, щоб зайняти чергу до приймальної комісії, і, якщо пощастить, здати документи на 4–6 вечора. Не вірте, якщо вам скажуть, що черги тоді були викликані прагненням абітурієнтів розкидати документи скрізь, щоб мати шанс «пройти». Звісно ж, той факт, що не тільки на кожну спеціальність, а й на бюджет і контракт в рамках кожної спеціальності (також на денне, вечірнє і заочне) вимагали заповнювати окремий пакет документів, на довжину черг ніяк не вплинув.
Це моя дитина в приймальних комісіях вислуховувала, мовляв, документи, ви, звичайно здати можете, але боротися будете тільки за контракт, тому що всі бюджетні місця вже «забили» пільговики. Але «найвеселіше» почалося 28–29 серпня, коли одразу з`ясувалося, що ми вступили в усі вузи, куди подавали документи. Мені почали надзвонювати з приймальних комісій, вимагаючи негайно забирати вже здані на зарахування оригінали документів дитини і, чимдуж бігти оформлятися до вузу, з якого дзвонять, бо в них, мовляв, недобір утворюється через нашу «нерозторопність». Мабуть, не варто згадувати, що це торжество справедливості сталося вже після того, як на сімейній раді було вирішено наплювати на все це нервування і йти на контракт. Зате в той вуз і на ту спеціальність, куди донька хотіла з самого початку.
І до речі наш варіант – не ще найгірший! Колегу мого чоловіка забрала «швидка» з серцевим нападом – в останній день подачі документів «для всіх» чоловік абсолютно випадково дізнався, що Міністерство освіти, виявляється, відмінило вступ за наслідками підготовчих курсів. Зрозуміло, офіційним шляхом повідомити тих, хто «вступив» чи їх сім`ї нікому на думку не спало. Хоча його онукові дали папірець, що він пройшов за наслідками курсів і своєчасно буде зарахований до вузу. Дитина спокійно поїхала на море... а тут – нова директива Міносвіти, і якщо кому вчасно не сказали – Вакарчук не винен.
А те, що на потоці, де займається моя донька, досі студенти, які чесно вступали, м`яко кажучи, не дуже шанобливо ставляться до численних пільговиків – це нічого? Це нормально, що півтора роки студенти розповідають, як «інвалідам розумової праці» викладачі натягують оцінки, щоб не дуже впадала в очі аксіома: наявність довідки про пільгу – не гарантія того, що дитина здатна засвоїти програму вузу. Про те, скільки серед цих довідок – куплених (за право обійти золотих медалістів з набраними на ЗНО 124 балами, звісно, можна розщедритися) – навіть говорити не хочеться.
До речі, про нібито переможену Вакарчуком корупцію. Я особисто знаю двох нинішніх студентів, які в 2008-му вступили до двох різних київських вузів за хабар. Скажете, це неможливо? А дзуськи! Приймальні комісії вивішували списки тих, хто вступив, не зазначаючи бали! Питається, як ті, хто опинився «під рискою», могли дізнатися, що вперед них просунули конкурентів з нижчим результатом? Існують і схеми обходу «гарантованого від корупційної дії» ЗНО. Я з ходу можу придумати дві, і упевнена, що їх насправді значно більше.
Агов, борці за рівні права і можливості вступників! Назвіть мені хоч одного родича (не кажучи вже про дітей) депутата будь-якого рівня, який провалився при спробі вступити в 2008, 2009 роках.
А тепер запитаю ще раз: ви справді вважаєте, що прибравши Табачника, разом вирішите всі проблеми вітчизняної освіти? Чи не краще позбутися ілюзій і почати вимагати реальних речей? Скажімо, рівних умов надходження для пільговиків і не-пільговиків. Тобто гарантувати пільговикові бюджетне місце, але тільки за умови, що він пройшов за конкурсом, а не на підставі нещасного папірця, який до рівня знань абітурієнта ніякого відношення не має за визначенням.
Поза сумнівом, Табачник дарма кинувся на систему тестування і вступу з шашкою наголо. Але його попередник фактично влаштував те саме. Тільки у інших аспектах.
Що стосується звинувачень в тому, то Табачник нібито поверне корупцію у вузи, - не смішіть мої капці. Щоб хтось міг її повернути, її ж треба звідти спочатку виколупати. Отже, цю частину проблеми можна спокійно відкласти далеко і надовго.
Та й про питання вступу чиновницьких нащадків турбуватися, справді, не варто. Пригадайте одну з «сімох заповідей» із знаменитого «Скотного двору» Орвелла: «Всі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших». У когось є сумніви, що подібна система в Україні збережеться надовго? Незалежно від кольору влади, на жаль.
Віра Сорока
