У 2009 році кількість нападів на ґрунті расової та етнічної нетерпимості знизилася.
Про це кореспонденту УНІАН повідомив експерт Конгресу національних громад України В`ячеслав ЛІХАЧОВ із посиланням на дані моніторингу, проведеного цією організацією.
За даними моніторингу, протягом 2006 року в результаті нападів на ґрунті ненависті постраждали 14 осіб (двоє з яких загинули), у 2007 році – 88 осіб (убиті були шестеро), у 2008 році – 84 особи (четверо загинули), а в 2009 році, за наявними даними, в результаті насильства на расовому ґрунті постраждало 37 осіб.
Як зазначив В.ЛІХАЧОВ, хоча в цілому ситуація, що склалася в цій сфері за останні чотири роки, викликає серйозне занепокоєння, можна стверджувати, що свого піку кількість нападів на ґрунті ненависті досягла у першому кварталі 2008 р. (47 постраждалих за три місяці), а з весни 2008 р. кількість подібних злочинів почала зменшуватися.
Водночас, за словами експерта, 2009 рік приніс нові виклики. Серед них, зокрема, зростання кількості випадків підпалів і спроб терористичних актів. Крім того, у 2009 році зросла кількість випадків насильства та інших злочинних дій на ґрунті гомофобії. За даними Центру «Наш світ», у 2009 році було зафіксовано шість випадків фізичного насильства на ґрунті гомофобії, тоді як в 2008 році – лише два.
Крім того, як поінформував В.ЛІХАЧОВ, у 2009 році різко збільшилась кількість жертв вуличного протистояння наці-скінхедів і молодих неонацистів з антифашистами і представниками ворогуючих молодіжних субкультур.
За даними моніторингу, останніми роками фіксується стійка тенденція до зниження кількості проявів антисемітизму – це стосується не лише насильницьких дій, але й кількості антисемітських публікацій. Згідно з даними Асоціації єврейських організацій і громад Вааду України, у 2009 році в офіційно зареєстрованих друкованих виданнях національного масштабу, періодичних загальнодержавних виданнях, що поширюються по всій території країни державним підприємством «Преса», було опубліковано 46 антисемітських статей, у 2008 році було зафіксовано 54 антисемітських публікації, тоді як в 2007 році – 542 матеріали, а в 2006 році таких публікацій вийшло 676.
На думку В.ЛІХАЧОВА, настільки різкий спад був викликаний припиненням восени 2007 року активності Міжрегіональної академії управління персоналом, яка у 2002-2007 роках продукувала більш як 90% всіх антисемітських публікацій в країні.
За словами експерта, найбільш затребуваною формою в ході кампанії з виборів Президента України-2010 була мігрантофобія, а в рамках політтехнологічних схем із використанням «чорного піару» використовувалися елементи антисемітизму.
"Відверта антиіммігрантська риторика була одним із лейтмотивів кампанії Олега ТЯГНИБОКА. Подібні ідеї в пом’якшеній формі висловлювали Володимир ЛИТВИН і Людмила СУПРУН, а Інна БОГОСЛОВСЬКА пропонувала припинити репатріацію депортованих за радянської влади до Центральної Азії кримських татар та їхніх нащадків", - сказав В.ЛІХАЧОВ.
Також він додав, що в рамках політтехнологічних схем із використанням «чорного піару» елементи антисемітизму застосовувалися опонентами стосовно кандидатів у президенти України Арсенія ЯЦЕНЮКА, а також Юлії ТИМОШЕНКО (особливо активно перед повторним голосуванням).
"Один із кандидатів у президенти Сергій РАТУШНЯК зробив антисемітську пропаганду основою своєї виборчої кампанії, проте результати виборів показали, що відвертий антисемітизм не користується популярністю в суспільстві і не здатний дати серйозних електоральних дивідендів", - зазначив В.ЛІХАЧОВ.
За висновками експерта, очевидно, що проблема расистського насильства в Україні, як і раніше, стоїть гостро. Ситуація вимагає мобілізації зусиль як з боку держави (і не лише правоохоронних органів), так і з боку суспільства.
