«Путінізація» медійної політики в Україні відбувається паралельно з «путінізацією» силовиків. Обидва кроки наближують Україну до кучмівського навіпавторитарного режиму та російської «керованої, чи суверенної демократії» Володимира Путіна.
Процес «путінізації» відбувається як у Міністерстві внутрішніх справ, так і в Службі безпеки України, куди повернулися дискредитовані посадовці часів Кучми, тісно пов’язані з корумпованим газовим лобі.
«Путінізація» МВС розпочалася після неодноразових заяв Партії регіонів про нібито політизацію МВС у часи керівництва «помаранчевого» міністра Юрія Луценка. Після свого обрання Янукович почав «вимагати», аби МВС стало «аполітичним», та сказав міністру внутрішніх справ Анатолію Могильову, що «деполітизація вашої роботи» є ключем до її успіху.
Однак МВС стало ще більш політизованим та переживає процес «путінізації». Під час зустрічі з засобами інформації, присвяченої 100 дням роботи влади, Януковича запитали, чому МВС перешкоджало опозиції проводити протести. Він відповів, що це неправда і що МВС просто захищало спокій громадян та зупинило спроби меншості завадити більшості жити в спокої. Як написала про це «Українська правда» (5 червня): «Ще кілька подібних заяв (від Януковича), і можна буде подумати, що ми слухали пояснення представника “Єдиної Росії”.
Журналісти намагалися з’ясувати в Януковича, чому численні загони міліціонерів у повному екіпіруванні стояли між його прихильниками та опозицією. Він відповів, що сили спеціального призначення “Беркут” і “Титан” перебували там, щоб запобігти конфліктам між двома сторонами.
Українські засоби інформації висміяли ці пояснення, зазначивши, що нині реалізується потрійна антиопозиційна стратегія:
1. У які б поїздки по Україні не відбував Янукович, на ці події приводиться невеличка група його прихильників.
2. Спеціальні загони Беркуту й Титану в повному екіпіруванні розміщуються між опозицією та прихильниками Януковича, причому їхня кількість перевищує кількість опозиціонерів.
3. Спецназ блокує опозицію, оточуючи її тісним колом, та не дає їй рухатись.
Нова політика зводить нанівець саме право на протест, адже ті, до кого він спрямований, просто його не бачать. Прихильникам Януковича дозволяється стояти близько до нього, тому вони потрапляють у кадр телевізійників.
Мета нової політики подвійна. По-перше, продемонструвати, що опозиція нібито не має значної підтримки. По-друге, залякати громадян, зменшивши таким чином кількість протестувальників.
Доповненням до цього є стратегія перешкоджання прихильникам опозиції, коли вони намагаються дістатися до Києва, плюс медіа-політика, згідно з якою діяльність влади в новинах широко висвітлюється в позитивному ключі, а діяльність опозиції – дуже мало та негативно.
Згідно з Конституцією 1996 та 2006 років СБУ контролюється президентом, тому кожний з президентів уважав її своєю персональною установою. Недостатній цивільний нагляд разом з надмірним розмірами самої служби (30000 офіцерів у порівнянні з 6000 в британській МІ5 та МІ6) призвели до зловживань з боку кожного президента.
Серед іншого, при головуванні Леоніда Деркача СБУ була причетна до експорту зброї радянських часів до таких зон конфліктів, як Сьєрра-Леоне, що було відображено в голлівудському фільмі «Збройний барон», який розповідав про діяльність торговця зброєю Юрія Орлова (якого грав Ніколас Кейдж). Микола Мельниченко, один зі співробітників Управління державної охорони, яке відокремилося від СБУ на початку 90-х, таємно записав розмови Кучми в його кабінеті, включаючи наказ про викрадення та вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. За цей злочин не був покараний жоден зі співробітників СБУ.
Ще важливіше те, що СБУ продовжує здійснювати політичний нагляд у стилі КДБ за опонентами, а не лише сепаратистами, яких будь-яка розвідувальна служба вважала б основною сферою своєї діяльності. Свідчення, які вдалось отримати виданню «Євразія Дейлі Монітор», вказують на те, що президент Віктор Ющенко використовував СБУ проти своїх опонентів, включаючи Партію регіонів та Юлію Тимошенко. Ці джерела також зазначають, що СБУ веде спостереження за іноземними політичними гостями країни, включаючи автора цієї статті.
Після спроби залякування керівників Українського католицького університету у Львові, коли ректора попросили підписати заяву, у якій він погоджувався з тим, що не дозволить студентам брати участь в акціях протесту, спалахнув міжнародний скандал. У своїх заявах від 28 травня та 2 червня Держдепартамент США та депутат канадського парламенту Борис Вржесневський засудили втручання СБУ.
Американсько-український ректор Католицького університету Борис Гудзяк назвав вимоги СБУ поверненням тактики КДБ. Голова СБУ Валерій Хоршковський висміяв ці скарги як «політтехнологію», яку використовують «опоненти стабілізаційних процесів, що відбуваються в державі». Свідчення нагляду з боку СБУ можна було побачити під час прес-конференції президента Януковича, присвяченої 100 дням його перебування при владі. Неурядова організація «Стоп цензурі!», під якою підписалися 502 журналісти та 132 неурядові організації, запланувала акцію протесту під час прес-конференції.
Лише декілька лідерів організації «Стоп цензурі!» знали заздалегідь про заплановану акцію. Однак, судячи з реакції Януковича, він був готовий до протестів та знав про плани передати йому футболку з логотипом «Стоп цензурі!» та петицію. Єдиним поясненням цього є те, що телефони учасників «Стоп цензурі!» прослуховуються.
Хорошковський є мільярдером та медіа-магнатом. Тому він постійно наражався на критику голови парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолія Гриценка, який вважав його кандидатуру неприйнятною через очевидний конфлікт інтересів.
Найбільш популярний телевізійний канал України «Інтер», генеральним директором якого є дружина Хорошковського Олена, дивляться переважно на російськомовному Сході та Півдні України. Валерій Хорошковський «відповідає за контакти з власниками інших засобів інформації, щоб домовитися про сприятливе висвітлення діяльності нової влади. (“Київ-Пост”, 7 травня). Хорошковського звинувачують у захопленні контролю над Національною радою з питань телебачення та радіомовлення, яка відповідає за видачу ліцензій. У своєму зверненні до президента Януковича від 7 червня журналісти «5 каналу» заявили, що Хорошковський збирається відібрати в них ліцензію та знищити канал.
Цензура тісно пов’язана з режимом Путіна. Ігор Шувалов (громадянин Росії) координує політику новин телеканалів «Інтер» та «Перший національний» від імені президентської адміністрації. Шувалов був головним автором темників, які розсилала телеканалам у 2002–2004 роках Адміністрація президента Кучми.
«Путінізація» українських силовиків є результатом уроку, який винесла адміністрація Януковича щодо шляхів недопущення Помаранчевої революції, неорадянської політичної культури, яка породила цю адміністрацію, та впливу однопартійного правління в Донецьку та Росії.
Тарас Кузьо, Jamestown Foundation
