Ніхто не заперечуватиме, після президентських виборів країна почала рухатися. Залишається тільки з`ясувати – в який же бік ми рухаємося? Аналіз ситуації в економіці показує, що рух цей поки хаотично і часто спрямовано не вперед, а назад.
Шість місяців 2010 року для України стали часом початку прощання з ілюзіями і втраченими економічними можливостями. Пропоную проаналізувати цей період з погляду економіки.
До плюсів нової влади слід було б віднести те, що Президент України заявив курс на реформи. Але у нас слово реформа скоро стане лайливим, настільки затягали його «псевдореформатори». За роки незалежності народ України дуже часто розчаровувався: у виборі, політиках і політиці. Сьогодні в суспільстві дуже сильні настрої очікування реформ. Й імітація таких необхідних Україні реформ приведе до сильного розчарування, яке поставить жирну крапку на майбутньому процесі перетворень у країні. Тому я переконана, що імітація реформ гірша за їх відсутність.
Крім того, замість обіцяних реформ поки ми спостерігаємо колосальний тиск на підприємців. Нескінченними перевірками, непомірними штрафами на місцях фактично знищується малий і середній бізнес – податкова веде з ним первіснообщинну боротьбу. Не приймаються звіти за перше півріччя, що спричиняє за собою нарахування колосальних штрафів.
За даними Держкомстату на зміну інфляції в червні прийшла дефляція. Індекс споживчих цін минулого місяця знизився на 0,4% по відношенню до травня. Це можна було б віднести до плюсів. Але дефляційні процеси, які повторюються кожне літо, є короткостроковими і не відображають стабільність в економіці. Зниження цін торкнулося сезонних продуктів: яєць, капусти, фруктів. І, оскільки в економіці не відбулося структурних змін, восени нас чекає нова хвиля інфляції.
Слід зазначити, що відоме рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило суверенні довгострокові рейтинги дефолту емітента України до "B". Прогноз за довгостроковими рейтингами – "Стабільний". Це можна було б віднести до заслуг нинішньої влади. Бентежить лише одне – підвищення суверенних рейтингів України послідувало відразу ж за укладанням домовленості з МВФ про нову програму кредитування на $14,9 млрд. і одночасним секвестром бюджету. Економісти давно говорили, що витрати бюджету можна скоротити за рахунок зменшення витрат на роздутий чиновницький апарат.
Натомість ціною домовленості з МВФ стало скорочення на 2,7 млрд. гривень витрат на підвищення безпеки шахтарів, скорочення на 650 млрд. гривень коштів, що виділяються на будівництво житла військовослужбовцям, на 800 млн. гривень скорочено витрати на інноваційні й інвестиційні проекти, на 1,7 млрд. гривень обрізали здешевлення кредитів для економіки. У фахівців резонно виникає питання, як же якість державного бюджету, підготовленого урядом, якщо вже через місяць до нього вносяться такі серйозні правки?
Останнє рішення в цьому ряду – підвищення на 50% ціни на газ для населення і підприємств теплокомуненерго. Можна було б говорити про його доцільність, якби додаткові кошти були направлені на модернізацію системи житлово-комунального господарства, стимулювання інвестицій в енергозбереження. Тоді ми могли б чекати поступового переходу на економічно обгрунтовані тарифи. Але про це й мови немає – підвищення цін на газ стало лише одним із пунктів вимог МВФ.
Як відомо, на початку року Держкомстат зафіксував зростання промислового виробництва. Ця тенденція продовжувалася весь перший квартал, що дало можливість серйозним економістам говорити про те, що країна помалу почала виходити з кризи. Але вже в другому кварталі ми спостерігаємо падіння індексу промвиробництва місяць до місяця. Якщо в перші три місяці року промисловість демонструвала зростання, забезпечене ще попереднім урядом, то в другому кварталі ми спостерігаємо спад – на 1,8 % у квітні, на 0,6% в травні і на 0,5% в червні. Викликає серйозну стурбованість різке падіння індексу цін виробників з 4,4% в травні до «мінус» 0,5% в червні. Скорочення промвиробництва одночасно з різким падінням цін на промислову продукцію – це дуже серйозний сигнал, що демонструє негативні тенденції в економіці, в якій не проводяться структурні реформи. А відсутність реакції уряду на падіння промвиробництва, яке три місяці спокійно спостерігає за цією негативною тенденцією, вже восени виллється в скорочення робочих місць і зупинку низки підприємств.
Невизначеною залишається і ситуація в гірничо-металургійному комплексі і хімічній промисловості. Вітчизняні підприємства фактично втрачають зовнішні рики. Уряд, не продовжив Меморандум, що надавав пільги, і в той же час не запропонував підприємствам ГМК і хімпрому ніяких стимулів для розвитку. Рішення про відміну пільг потрібно було приймати ще на початку року, коли ці галузі демонстрували позитивну динаміку. Зараз же уряд пішов на цей непопулярний крок у найбільш невідповідний момент - під час падіння виробництва, наростання негативних тенденцій на зовнішніх ринках і відсутності попиту на внутрішньому. При цьому відміну пільг необхідно обов`язково компенсувати економічними механізмами, які дозволили б модернізувати підприємства. На жаль, нічого не робиться для змін внутрішньої структури української економіки, не стимулюється внутрішній ринок.
До безперечних плюсів нової влади варто віднести ухвалення закону про єдиний соціальний внесок. Про це говорили вже давно - один податок набагато легше адмініструвати, ніж чотири різних, і прийняте рішення може знизити навантаження на бізнес. Але позитивним це нововведення залишиться тільки в тому випадку, якщо воно не приведе до підвищення ставки податку. А така небезпека існує, враховуючи досвід внесення на розгляд Верховної Ради репресивного Податкового кодексу, розроблений під керівництвом віце-прем`єра Тігіпка.
Одержавши негативну реакцію серед промисловців і підприємців, різку критику з боку авторитетних економістів і майже 6000 тисяч поправок від народних депутатів, розробники кодексу оголосили, що це була «провокація» з метою розбудити ініціативу підприємців. Складно коментувати такий нелюдяний експеримент над цілою країною, за який «псевдореформатори» повинні понести відповідальність. У цьому ж ряду рішення про те, що суб`єкти підприємницької діяльності, які працюють на єдиному податку, повинні щомісячно додатково відраховувати більше 200 гривень до Пенсійного фонду.
В світлі таких «експериментів» не дивно, що Україна вперше за останні роки в рейтингу конкурентоспроможності Світового економічного форуму опустилася відразу на 10 пунктів. При цьому за такими основними критеріями, як макроекономічна стабільність і оснащеність новими технологіями падіння склало 15 пунктів, а за рівнем розвитку фінансового ринку країна опустилася ще більше – на 21 пункт. При цьому найнижчий рейтинг України (120-е місце з 133) зафіксований за складовою «ефективність інституційного середовища».
Світова економіка знаходиться на початку виходу з кризи, і для кожної країни відкривається «вікно» для прискореного розвитку. За умови правильно розставлених пріоритетів, в Україні вже сьогодні можна почати будівництво економіки двадцять першого століття, і робити це потрібно за допомогою сучасного інструментарію. Ще не пізно все виправити. Але часу мало: якщо негайно не почати діяти, можна втратити наданий шанс.
Наталія Королевська, народний депутат України, голова парламентського Комітету ВР з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва
