Замість підручників студенти озброїлися кухарськими черпаками і відправилися на кухню університетської їдальні. От уже сьомий рік поспіль в альма-матер у Кельні влаштовують міжнародне «свято живота».

Головний кухар студентської їдальні в цей день виконує роль стороннього спостерігача. Він сидить у своєму скляному офісі й лише дивиться за тим, що відбувається в його імперії. А там вирує життя: «Ми студенти з В`єтнаму й готуємо суп з вермішеллю й яловичиною. На десерт подаватимемо солодку страву з тапіоки, кокосового молока й бананів».

40 студентів з дев`яти країн світу зібралися цього разу на кухні студентської їдальні Кельнського університету й готують найтиповіші для їхніх країн страви. Долучитися може кожен, хто побажає. А щоб нічого не пригоріло, кожній групі студентів все ж таки допомагають професійні кухарі.

Відео дня

«Свого часу ми подумали, як краще інтегрувати нових студентів і передусім іноземних. Тоді нам і спало на думку, а чому б не створити такий кулінарний клуб», - розповідає один із засновників клубу Георґ БОЙНІНҐС. Він якраз і є тим головним кухарем, який зі свого скляного офісу тепер спостерігає за тим, що відбувається.

Місія вдалася. Бажаючих стати за плиту другий раз запрошувати не довелося - все шкварчить, кипить, булькає. Любен ВАССІЛО швиденько ріже овочі й картоплю, час від часу енергійно перемішуючи вміст величезного чану: «Це болгарська мусака – запечена суміш фаршу й картоплі з підливою. Думаю, що осіб на триста цього вистачить».

От тільки Мар`ян ЛУСАФРА, студентка з Гани, одиноко стоїть біля плити, чекаючи на підмогу: «Мої друзі ще прийдуть. Розумієте, це африканський час – якщо початок о третій, то на четверту зберуться всі». В меню ганських студентів сьогодні – «Редред». Для невтаємничених: спеціально приготовлені крохмальні банани з лососем.

Попри всю любов до екзотичного, у студентській їдальні стежать, аби не передати куті меду. «Ми дивимося, щоб їжа була придатна для широкого загалу, й не експериментуємо, як, наприклад, у Бангкоку з комахами. Для нас це було б уже занадто екзотичним»,  - каже шеф-кухар Г.Бойнінґс.

Нарешті все готово! Кухарські ковпаки й фартухи замінені національним вбранням. Біля роздачі вишиковуються довжелезні черги зі зголоднілих студентів. За п`ять євро їм пропонують здійснити справжню кулінарну подорож навколо світу.

Одні відразу навалюють собі на тарілку цілу гору. Інші беруть невеличкі порції, аби місця в шлунку вистачило для кожної нації. А відгуки, як правило такі: «Фантастично! Супер! Смачно! Неймовірно! Прикро, що така акція відбувається лише раз на рік».

“Німецька хвиля”