Українські батьки хочуть бачити школу стабільнішою.

Такі передані агентству УНІАН дані дослідження, проведеного Інститутом Горшеніна.

Як зазначають експерти Інституту Горшеніна, вперше за останні декілька років проблема матеріально-технічного оснащення шкіл не знаходиться на першому місці для українських батьків. Перші місця займають зміна оцінки знань і нестабільність навчальних програм. Це пов`язано з тим, що за останні роки «правила гри» в системі освіти змінювалися декілька разів, школі не вистачає стабільності.

Відео дня

Згідно з опитуванням, більше половини українців вважають, що сьогодні у сфері освіти найгостріше стоять такі проблеми як: зміна системи оцінки знань учнів, введення тестування (56,2%), нестабільність і недостатнє опрацьовування навчальних програм і підручників (54,8%).

Також майже половину опитаних (48,7%) турбує слабка матеріально-технічна база шкіл.

Близько третини респондентів вважають, що слабкими місцями української освіти є матеріальні проблеми педагогів (36,1%), невідповідність освіти потребам суспільства, роботодавця (32,7%), недостатня увага вихованню учнів (30,2%).

Понад чверть опитаних (27,4%) вважають основною проблемою школи низьку кваліфікацію педагогів, менше чверті – низьку якість освіти (23,4%), хабарі, корупцію (22,9%), брак кадрів (22,7%).

Кожного п`ятого українця (20,1%) турбує недоступність освіти, а кожного десятого (9,2%) – відсутність мотивації в педагогів і учнів.

Тільки 3,5% опитаних вважають, що сьогодні у сфері української освіти проблем немає.

Висока якість освіти – головна вимога до хорошої школи, на думку більшості українців (78,4%).

Близько половини респондентів назвали головними критеріями хорошої школи хороше матеріально-технічне оснащення (51,2%), висококваліфікований педагогічний склад (50,3%) і гарантію вступу випускників даної школи до вишу (49,2%).

Безкоштовне навчання є головною вимогою до школи для 38,7%, можливість додаткових розвиваючих занять – для 29,3%, безпека – для 27,1% опитаних.

Для кожного четвертого респондента важливе значення мають добре поставлена в школі виховна робота (26,8%) і шанобливе ставлення до учнів (25,9%); для кожного десятого (9,1%) – хороший спортзал, спортивні секції.

Інші вимоги до школи пред`являють 5,3% респондентів.

Майже половина опитаних українців (45,2%) вважають найбільш важливим критерієм при виборі школи для дитини хороші відгуки про викладачів цієї школи від сусідів, знайомих, родичів.

Близько третини звертають увагу на спеціалізацію школи або наявність у ній спеціалізованих класів (35,3%), високий відсоток випускників школи, які вступають до вишів (32,7%), зручне розташування школи (31,8%).

Кожного четвертого респондента (25,7%) приваблює дешевизна навчання в школі, відсутність необхідності додатково платити за нього, а кожного п`ятого (21,1%) – популярність і авторитет школи.

Вважають за краще віддати дитину до школи, в якій раніше вчилися самі, 7,4% українських батьків, а 4,8% керуються іншими критеріями при виборі школи для дитини.

Важко відповісти на це запитання 2,9% респондентів.

Як зазначають експерти, українці позитивно сприйняли закон про 11-річне шкільне навчання, оскільки ідея «дванадцятирічки» суперечить традиціям, що склалися в Україні.

На думку експертів Інституту Горшеніна, достатньо позитивне ставлення до введення обов`язкової дошкільної освіти для дітей із 5 років пояснюється тим, що діти жителів обласних центрів України, в більшості своїй, і так відвідують дитячий садок. В зв`язку з цим новий закон нічого не змінює для них в організаційному плані.

Переважна більшість українців (80,5%) позитивно оцінюють закон, що встановлює термін навчання 11 років для повної середньої освіти. З них відповідь «точно позитивно» дали 44,8%, «скоріше позитивно» - 35,7% опитаних.

Негативно оцінює цей закон кожен шостий респондент (15,3%). Із них відповідь «скоріше негативно» дали 10,1%, «точно негативно» - 5,2% опитаних.

Байдуже ставляться до цього закону 3,4% респондентів, а 0,8% важко відповісти на це запитання.

Майже половина українців (48,3%) позитивно оцінюють введення обов`язкової дошкільної освіти дітей з 5 років. Із них відповідь «скоріше позитивно» дали 26,9%, «точно позитивно» - 21,4% опитаних.

Негативно оцінюють обов`язкову дошкільну освіту дітей з 5 років близько чверті респондентів (29,6%). Із них 16,2% дали відповідь «скоріше негативно», 13,4% - «точно негативно» на це запитання.

Байдуже ставлення до цього нововведення висловили 2,7% українців, а кожному п`ятому опитаному (19,4%) – важко відповісти на це запитання.

На думку половини українців (50,5%), при ухваленні змін у сфері шкільної освіти держава керується економічними чинниками.

Вважають, що держава керується таким чинником як впровадження прогресивних методик освіти 43,7%, місцевими умовами – 41,6% опитаних.

Відповідність освіти міжнародним стандартам враховується державою, на думку 36,7% респондентів, наявність кваліфікованого педагогічного складу й навчальних програм – на думку 32,4%, матеріально-технічна база шкіл – на думку 30,1% респондентів.

Кожен п`ятий українець вважає, що при ухваленні змін у сфері шкільної освіти держава враховує такі чинники як громадська думка - думка батьків (20,8%) і психологічна готовність дітей до школи (20,5%).

Вважають, що держава враховує інші чинники, 7,8% опитаних, а 6,6% важко відповісти на це запитання.

Телефонне опитування на тему «Проблеми шкільної освіти» Інститут Горшеніна проводив із 10 по 12 липня. Всього за випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів, у сім`ях яких є діти дошкільного й шкільного віку, в усіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Квотами були регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%.